Ferrexpo не змогла оскаржити рішення про зменшення часток своїх гірничо-збагачувальних комбінатів, які знаходяться під арештом, повідомляє Delo.ua.
12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.
Про це повідомляє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Сам арешт було накладено 3 березня 2023 року у забезпечення позову фонду на 46 мільярдів гривень, поданого 4 січня того ж року.
Держава прагне компенсувати збитки, понесені банком "Фінанси та кредит" внаслідок регулярного кредитування компаній, пов'язаних з Жеваго, а також через передачу коштів його підприємствам без належного забезпечення. Відомості про цю справу під номером 910/268/23 наразі розглядаються на підготовчих засіданнях у Господарському суді Києва.
При цьому арешт у забезпечення позову стосувався загалом 50,3% від статутного капіталу зазначених ГЗК. Однак 3 липня вже цього року Ferrexpo звернулася до Госпсуду Києва за переглядом цього рішення, мотивуючи це тим, що частка Жеваго у цих підприємствах зменшилася і становить тепер 49,3%.
10 липня Госпсуд Києва відмовив у цьому, прямо вказуючи, що зменшення підконтрольної відповідачу частки під час дії заборони на це "прямо суперечить вимогам чинного законодавства та свідчить про недобросовісність поведінки" Жеваго. Однак сторона Ferrexpo в подальшому оскаржила це рішення в Північному апеляційному госпсуді.
Раніше ж компанія намагалася безпосередньо оскаржити арешт 50,3% трьох ГЗК, але безрезультатно. Компанія дійшла до Верховного суду, який 13 червня цього року відмовив у відкритті касаційного провадження, залишивши арешт чинним згідно відповідної ухвали Північного апеляційного господарського суду.
17 липня Господарський суд Києва ухвалив рішення про арешт усіх фінансових активів та майна, що належить Жеваго в Україні. Це рішення охоплює, зокрема, 50,3% акцій Полтавського, Єристівського та Біланівського гірничо-збагачувальних комбінатів.
Проте, на початку серпня компанія Ferrexpo повідомила, що отримала нову постанову від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції, яка стосується арешту 49,3% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, а не 50,3%, як це було раніше.
Нагадуємо, що Жеваго, колишній власник банку "Фінанси та кредит", який уже близько дев'яти років перебуває в стадії ліквідації, у 2019 році отримав повідомлення про підозру у привласненні та відмиванні коштів. Мова йде про розтрату 113 мільйонів доларів. Крім того, підозри також були висунуті ряду керівників цієї фінансової установи.
У листопаді 2023 року Державне бюро розслідувань повідомило про підозру колишньому заступнику голови правління банку "Фінанси та кредит" у причетності до злочинної організації та розтраті понад 560 мільйонів гривень. Згодом коло підозрюваних розширилося, включивши також колишнього голову правління банку.
У травні цього року бюро оголосило про нову підозру щодо Жеваго, колишнього голови правління "ФіК", а також його двох заступників. Суть підозри полягала у виведенні з банку 519 мільйонів гривень через кредитування компанії, що належить олігарху, які в подальшому були відмиті. Загальні збитки фінансової установи від кредитування компанії Жеваго оцінювалися вже в 1,4 мільярда гривень.
Крім того, 3 серпня 2023 року Національне антикорупційне бюро вручилo Жеваго підозру в наданні хабаря голові та суддям Верховного суду з метою отримання рішення на свою користь у справі, що стосується оскарження угоди про придбання екснардепом 40% акцій Полтавського ГЗК, укладеної в 2002 році.
Жеваго був оголошений у міжнародний розшук ще в липні 2021 року. У грудні 2022 року французькі правоохоронці затримали його на гірськолижному курорті Куршевель, але незабаром він вийшов на волю під заставу. У листопаді 2023 року Верховний суд Франції ухвалив рішення, відмовивши Україні в екстрадиції Жеваго. Пізніше, в липні 2024 року, його заочно заарештували в Україні. Апеляція на це рішення, подана захистом бізнесмена, була відхилена.
