Оксані Забужко виповнилося 64 роки. Пропонуємо вашій увазі 10 значущих висловлювань видатної української авторки, що стосуються війни, а також стереотипів про Росію і Україну, які існують на Заході.

У четвер, 19 вересня, видатній українській письменниці, літературознавиці, есеїстці, лауреатці Шевченківської премії, кавалерки орденів княгині Ольги та Почесного легіону Франції Оксані Забужко виповнюється 64 роки.

Оксана Забужко вразила українську культурну та літературну сцену своїм першим романом "Польові дослідження з українського сексу", який побачив світ у 1996 році. Ця книга стала не лише першим українським бестселером, але й найбільш перекладеним українським прозовим твором у світі.

У своїх роботах авторка аналізує питання національної ідентичності, гендерної рівності та феміністичних ідей. Твори Оксани Забужко були переведені більше ніж на 20 мов, і їх публікують в Австрії, Болгарії, Італії, Нідерландах, Німеччині, Польщі, Франції та багатьох інших країнах.

Українська поетеса Катерина Калитко відзначила, що Оксана Забужко є "голосом, що формує та трансформує українську культурну спадщину".

Після початку повномасштабного вторгнення, яке письменниця застала в Європі, голос Оксани Забужко став звучати у світі ще потужніше. Лауреатка міжнародних премій, степендіатка Фулбрайта, викладачка українських студій у Гарвардському та Піттсьбурзькому університетах користається будь-якою можливістю нагадати світу про війну в Україні. Так, у цьому році під час пресконференції Міжнародного кінофестивалю Берлінале Забужко увімкнула сигнал повітряної тривоги, щоб дати зрозуміти, які звуки щодня чують мільйони українців. У 2022 році вона здійснила найдовший в її письменницькій кар'єрі творчий тур, об'їхавши із новою книгою Найдовша подорож 21 країну і 93 міста. У 2023 році Оксана Забужко стала однією з трьох українок, які увійшли до списку найвпливовіших жінок року BBC 100 Women.

Серед найпопулярніших творів Оксани Забужко можна виділити її збірку есеїв "Let my people go: 15 текстів про українську революцію" (2005), філософську працю "Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій" (2007), роман "Музей покинутих секретів" (2009), збірку оповідань "Після третього дзвінка вхід до зали забороняється" (2017), есеїстичну збірку "Планета полин" (2020), есе "Найдовша подорож" (2022) та казку "Казка про калинову сопілку" (2024).

У зв'язку з днем народження Оксани Забужко, NV Life пропонує до вашої уваги десять ключових цитат авторки, що стосуються війни, хибних уявлень про Росію, а також української та російської культур на Заході. Ці висловлювання, взяті з інтерв'ю та постів письменниці в соціальних мережах, були зроблені після початку повномасштабної агресії РФ проти України.

"Україна подолала інерцію поразок, що має величезне значення. З болем, з жертвами, з шаленою боротьбою одночасно зі стереотипами та багатопоколінними традиціями. Через труднощі та кров, вириваючи все з корінням, ми руйнуємо усталені парадигми і стандарти. І саме тому це викликає реакцію. Насправді, ми вже стали частиною глобальних революційних змін, про які часто навіть не усвідомлюємо." (Цитата з інтерв'ю на Суспільне Культура)

"Захід поступово приходить до тями, проходить через етап витверезіння. Адже 24 лютого стало для них справжнім шокуючим пробудженням: жорстоким, різким і несподіваним."

"Я не почала усвідомлювати ситуацію лише 24 лютого. З 2008 року я кричала про це і розуміла, що ми маємо справу з війною. А з 2010 року мені стало абсолютно зрозуміло, що нас очікує розширення конфлікту, яке, на жаль, неминуче. Кремль планував, що це буде глобальна війна. І, звичайно ж, було очевидно, що ми, як і Грузія, опинимося на цьому шляху." (Цитата з інтерв'ю Радіо NV)

"Основний фактор успіху Путіна полягає в тому, що його не зупинили на ранніх етапах. Він лише пожинає плоди того, що формувалося протягом століть, починаючи з діяльності сталінської ЧК на цьому ж західному фронті." (Цитата з інтерв'ю Радіо NV)

"Як українка, я чітко відчувала ставлення російських авторів. Виглядало так, ніби ми – аборигени з віддалених сіл. У творах кожного російського письменника проскакують ці колоніальні наративи." (Цитата з виступу на Lviv BookForum 2023).

"Сьогодні українців перекладають, публікують, запрошують, тримають мікрофони перед обличчям не через нашу красу, розум чи талант, а внаслідок того, що наша країна несподівано завдала удару тій, перед якою світ трясся з 1945 року." (Перефразування допису Оксани Забужко у Facebook).

"Література є відображенням епохи. Її потужність полягає в здатності зберігати актуальність крізь віки."

Можна стверджувати, що це продовження тієї ж столітньої війни, яка розпочалася у 1914 році. Ця імперія невпинно намагається утриматися на плаву, незважаючи на спроби її розпаду. Як тільки з неї починають відокремлюватися частини, її завжди підтримують, будь то в 1918-му чи в 1991-92 роках. (Цитата з інтерв'ю BBC Україна).

"...За мною стоїть моя країна, що бореться за своє майбутнє, і військові сили України. Мої слова підкріплені вагомими діями з боку держави. На жаль, як показують дискусії минулого століття, можна ще раз підтвердити, що відмінність між мовою і діалектом полягає в тому, що мова має свою армію та флот. Тому до твоїх аргументів починають уважніше прислухатися саме тоді, коли військові успіхи та морська сила здобувають перемогу над тими, кого всі побоюються." (Цитата з інтерв'ю для Радіо Культури).

"У той же час, хто, як не ми, повинен постійно інформувати світ про ті небезпеки, які чекають його у випадку нашої поразки, а також про позитивні зміни, що можуть настати в разі нашої перемоги. Але для цього необхідно усвідомлювати, на всіх рівнях, що це також є складовою частиною військових дій, без якої успіх може бути лише тимчасовим." (Стаття для журналу NV).