Незважаючи на травми та контузії, він продовжує виконувати бойові завдання: історія солдата.
Його робота - не лише стримувати загарбників, а й очищати від ворожого залізяччя поля та посадки на Запорізькому напрямку. За роки повномасштабної війни військовослужбовець 65-ї бригади з позивним "Штик" дістав 3 поранення та 7 контузій. Втім, продовжує виконувати бойові завдання на найгарячіших ділянках Запорізького напрямку. Своєю бойовою історією воїн поділився з нашою кореспонденткою на Запоріжжі Інною Гогой.
Це моя відповідальність, і ніхто інший не виконає її замість мене. Ніхто.
Спокійно та без пафосу військовослужбовець 65-ї бригади Анатолій із позивним "Штик" розповідає, як щодня ризикує життям. Його робота - не лише стримувати загарбників, а й очищати від ворожого залізяччя поля та посадки на Запорізькому напрямку. На цих світлинах лише частина того, що знешкоджують сапери.
Анатолій, солдат 65-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України:
Вони заміновують усе, використовуючи як безпілотники, так і касетні боєприпаси, зокрема ПФМ-1 та ПФМ-1С.
32-річний мешканець Хмельницького має за спиною вісім років служби в армії. Він підписав свій перший контракт у 2016 році. Під час проходження військової підготовки обрав спеціалізацію сапера. Як він зазначає, незалежно від обставин, ця професія вимагає неабиякої уважності та стійкості.
Анатолій, солдат 65-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України:
Мінера можна створити всього за п’ять хвилин, але саперу потрібно ретельно обміркувати свої дії, щоб уникнути небезпеки. Я дотримуюсь правила: якщо знаєш, що це таке – не чіпай, а якщо не знаєш – двічі не торкайся. Так нас виховали.
Анатолій, разом зі своїми товаришами з 65-ї бригади, бере участь у бойових діях на Запорізькому напрямку практично з перших днів повномасштабної війни. Він виконує бойові завдання на найбільш небезпечних ділянках фронту, і його обов’язки не обмежуються лише розмінуванням територій. Псевдонім "Штик" відомий тим, що неодноразово виводив своїх побратимів на позиції, а також здійснював евакуацію поранених і загиблих.
Анатолій, солдат 65-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України:
Якщо це "200", то хоча б для того, щоб родичі мали можливість поховати його, вернуть додому воїна.
Під час одного з цих рейдів Анатолій отримав своє перше поранення. Російські війська обстріляли евакуаційну групу з міномета.
Анатолій, солдат 65-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України:
мінометка вона так свистить, що її добре чуєш, і буквально в метрі яскравий вибух, мені нічого не залишалось, як просто присісти й повернутись в пів оберту. Там уже я зрозумів, що мене посікло осколками, коли потягнувся за голову, за потилицю - є кров.
У пам'яті бійця зберігся розбитий магазин для автомата.
Осколок впився у спину, а в ногу, що була поранена, також потрапив сюди; магазин виявився закріпленим на автоматі.
Після цього сталося ще два ушкодження від дронів російського виробництва. На фронті "Штик" зазнав семи контузій.
Анатолій, солдат 65-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України:
Почався кацапський наступ, ми чули, як кулі свистіли у нас над головою метрів 100-150 - якраз нормальна дистанція, нормальна дистанція бою для автомата Калашникова.
Анатолій має кілька медалей та нагород. Зізнається, для нього кожна відзнака - особлива.
Це не просто scrap для мене; я усвідомлюю, яку ціну я заплатив за ці речі і за що саме я їх здобув.
Найзначнішою нагородою для бійця є очікувана перемога України. Проте, навіть після цього, "Штик" не має наміру покидати військову службу — він прагне передавати свій досвід іншим.
