Практика, яка розділила наукову спільноту: яку ефективність простукування вважають лікарі?

Метод простукування вже досить давно здобуває популярність завдяки своїй легкості та доступності. Проте, поки одні стверджують, що він дійсно сприяє їхньому відновленню, інші відкрито критикують його, називаючи його псевдонаукою.

Простукування, також відоме під назвою техніка емоційної свободи (EFT), є альтернативним методом терапії, що передбачає легке простукування певних точок на тілі, зокрема на обличчі та голові, у поєднанні з проголошенням позитивних афірмацій. Прихильники цього підходу вважають, що він сприяє емоційній регуляції, відправляючи електричні імпульси до мозку і тим самим заспокоюючи організм. Проте існує безліч скептиків, серед яких є експерти, які вважають, що ефект простукування не перевищує ймовірність плацебо, як повідомляє The Age.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Простукування часто використовується для боротьби з тривогою, стресом та іншими емоційними проблемами, і багато хто відзначає негайне полегшення після його застосування. Університет Бонда, провідний інститут у галузі вивчення простукування, пропагує його використання за різних психологічних і фізичних станів, включно з посттравматичним стресовим розладом, депресією, хронічним болем і навіть залежністю від куріння. Наразі дослідники університету вивчають, чи може простукування також поліпшити зір, і навчають студентів-психологів енергетичної психології в рамках спеціалізованого мікро-кредитного курсу.

Проте цю альтернативну терапію супроводжує значний скептицизм з боку наукової спільноти. Критики вказують, що основи простукування не мають наукового підґрунтя, зокрема концепція енергетичних каналів або "меридіанів", які, за словами практиків, активізуються під час процедури. Гері Баккер, клінічний психолог з Університету Тасманії, охарактеризував цю терапію як "псевдонаукову", відкидаючи її основні принципи як непідтверджені традиційною наукою. Ці ідеї часто відкидаються основними медичними експертами як псевдонаукові.

Дослідження, що стосуються простукування, піддавалися ретельному аналізу через брак строгих контрольованих випробувань. Деякі фахівці вважають, що потенційні переваги можуть бути зумовлені ефектом плацебо, а не самою терапією. Університет Бонда захищає свої результати, підкреслюючи, що багато сучасних визнаних методів лікування, таких як когнітивно-поведінкова терапія, також стикалися з подібними сумнівами на початкових етапах розвитку.

Прихильники техніки простукування посилаються на численні систематичні огляди, які вказують на її потенціал у полегшенні симптомів тривожності, депресії та посттравматичного стресового розладу. Вони вважають, що простукування активує акупресурні точки, здатні впливати на функціонування мозку та емоційний баланс. Незважаючи на існуючі дебати, простукування продовжує розвиватися як популярний метод самодопомоги. Його доступність та низька вартість роблять цей підхід привабливим для тих, хто шукає альтернативні способи справлятися з напруженням і емоційними труднощами.

Однак органи охорони здоров'я, такі як Національна система страхування з інвалідності (NDIS), нещодавно скоротили фінансування енергетичних методів лікування, включно з простукуванням, через побоювання щодо їхньої наукової легітимності. Хоча прихильники простукування зберігають оптимізм з приводу його потенційних переваг, його визнання в основному секторі охорони здоров'я залишається невизначеним. Для того щоб визначити, чи зможе простукування перейти зі сфери альтернативної медицини в загальноприйняту терапевтичну практику, будуть потрібні більш великі дослідження, вважають багато вчених.

Раніше Фокус писав про найкоротше трисекундне тренування, що допомагає накачати м'язи. Вчені вважають, що часті, але короткі тренування, принесуть більше ефекту, ніж рідкісні, але тривалі.

Фокус також висвітлював, як фізичні активності можуть зменшити ймовірність інсульту. Крім того, регулярні прогулянки можуть позитивно впливати на зниження ризику виникнення серцевих аритмій, зокрема фібриляції передсердь.