Пропозиція щодо скорочення складу Рахункової палати є безпідставною, - заявила Южаніна. 5.10.2024

Ілюстраційне зображення: rp.gov.ua

"Рахункова палата — це наші спостереження."

Я б хотіла розпочати не з обговорення змісту законопроєкту (Верховна Рада підтримала 19 вересня цього року законопроєкт №10044-д, який стосується реформування Рахункової палати - ред.), а з листа, який надіслали наші західні партнери — група послів G7+. Цей документ був підготовлений майже рік тому, у листопаді 2023 року, і стосувався питань, пов’язаних із Рахунковою палатою. Лист був адресований голові Верховної Ради і мав заголовок "Загроза інституційному оновленню Рахункової палати". У ньому підкреслювалося, що західні партнери, які надають значну фінансову допомогу, очікують, що ці кошти, а також усі витрати держави, будуть здійснюватися прозоро, без корупції та ефективно. Посли G7 окреслили чотири ключові елементи, необхідні для проведення реформи Рахункової палати. Вони вважають, що Рахунковій палаті потрібно:

· надати право здійснювати аудит всіх державних фінансів відповідно до міжнародних норм.

· зміцнити фінансову та політичну автономію;

· організувати прозорий конкурс для відбору членів Рахункової палати, з акцентом на оцінку їхньої компетентності та доброчесності;

· кодифікувати офіційні парламентські процедури розгляду цих аудиторських звітів та виконання їхніх рекомендацій.

Посли G7+ переконані, що нині існує унікальна можливість для проведення інституційних змін у Рахунковій палаті. Наразі вже готовий законопроєкт, який пройшов перше читання. Прошу вас порівняти сподівання наших західних партнерів із тим, що ви спостерігали під час першого читання як народна депутатка.

Я хотіла би акцентувати увагу, що Рахункова палата -- це не єдиний орган державного фінансового контролю. Це якраз орган, який представляє, здійснює контроль від імені законодавчої гілки влади - Верховної Ради України. Це наші очі, наш дієвий орган, оскільки Верховна Рада ухвалює закони, що стосуються державного бюджету, а це функціонування всієї країни, правила, порядок і життя кожного року в цифрах. Тож контроль за виконанням державного бюджету здійснює Рахункова палата. Вона дуже часто пересікається при виконанні своїх функцій із Аудиторською службою України.

"Скорочення чисельності Рахункової палати є безпідставним."

А нагадайте, який функціонал Аудиторської служби. У чому відмінність від Рахункової палати?

Вона також здійснює моніторинг витрат, охоплюючи як місцеві, так і державні бюджети, але лише в тих випадках, коли вони взаємодіють із використанням комунальних підприємств у рамках спеціальних програм. Це стосується фінансування, яке надходить з державного бюджету для витрачання на такому рівні. При розробці функціональної схемі та повноважень Рахункової палати та Державної аудиторської служби їх обов'язки частково перекриваються, приблизно в одній двадцяти п'ятій частині. Замість того, щоб розділити ці функції, нині це перекриття стало ще більш виразним. Тому я не можу зрозуміти, як ми можемо розділити ці обов'язки, і які зміни цей закон може принести. Я зараз вивчаю запропоновані зміни, щоб зрозуміти, як уникнути подібних непорозумінь у майбутньому. Інакше ми ризикуємо залишитися без належного контролю. Якщо Рахункова палата візьме на себе всю відповідальність, ми ніколи не отримаємо об'єктивну інформацію від Аудиторської служби, адже їх просто не допустять до перевірок, стверджуючи, що це не входить до їхніх планів роботи.

Я не раз ознайомлювалася з їхніми звітами та висновками і помічала, що в деяких аспектах вони перетинаються. На мою думку, Рахункова палата не повністю виконувала свої обов'язки, адже там, де закінчувалася їхня компетенція, зупинявся і контроль. Наприклад, питання розподілу коштів, таких як субвенції, що надаються з місцевого бюджету або в рамках інших програм, виходило за межі їхнього впливу.

Ви нещодавно згадали про лист послів Групи семи. Якщо уважно проаналізувати кожен з чотирьох пунктів, на які ви звернули увагу, стає очевидним, що для реалізації рекомендацій наших партнерів необхідно глибоко розуміти діяльність, зокрема, таких контрольних органів, як Рахункова палата і Державна аудиторська служба. Мені знову стало зрозуміло, що під приводом виконання цих рекомендацій вносяться зміни, які на практиці часто є прямо протилежними. Нещодавно розпочалась реорганізація структури Рахункової палати. Для чого це робиться? З метою посилення, як ви зазначали, її фінансової та політичної незалежності? Але давайте поглянемо на те, які кроки вживаються: перше — зменшення кількості членів Рахункової палати з 13 до 11. Здається, що для звичайного громадянина це не має значення, адже їх стане менше. Проте при цьому не пропонується змінити функції, які виконуватиме Аудиторська палата. Число 13 членів Рахункової палати було визначено для того, щоб охопити всі напрямки і аспекти не лише державного бюджету, а й інших контрольованих об'єктів. Коли ж пропонують 11 членів, це, на мою думку, знижує рівень колегіальності органу. Адже чим менше членів, тим легше виконувати вказівки. І навіть якщо наразі в органі працює п'ять членів, хтось вважає, що це повноцінний склад, здатний голосувати та ухвалювати рішення. Насправді ж повноцінний склад — це 13 членів, а для ухвалення рішень потрібна проста більшість. Отже, п'ять членів не можуть приймати рішення. Я впевнений, що рано чи пізно це стане очевидним, і хтось нестиме відповідальність за такі дії. Отже, зменшення кількості членів є безпідставним. Що стосується чисельності апарату, то вперше зазначено, що його формування здійснюватиметься не самою Рахунковою палатою, а за погодженням із профільним комітетом. Це чітко вказує на те, що політичний вплив на організаційні рішення Рахункової палати буде реалізовано через членів профільного комітету.

Ніна Южаніна. Зображення: Facebook-сторінка Ніни Южаніної.

"Намагаються вивести з-під дії закону "Про державну службу" секретаря Рахункової палати, його заступників, державних аудиторів, радників членів палати"

Тут я хотів би уточнити: ви говорите саме про пропозиції, які містяться в законопроєкті, що вже пройшов перше читання. Це, зокрема, передбачає зменшення кількості членів Рахункової палати з 13 до 11. Навіть ця кадрова структура буде затверджуватися політиками та відповідним комітетом, а також народними депутатами, які є частиною певних політичних партій або фракцій.

Люди, які дотичні й знають про роботу цього органу, знають і про те, який вплив там зараз здійснюють люди, які не є членами Рахункової палати, але нібито забезпечують її роботу. Так от: у новому проєкті намагаються вивести з-під дії закону "Про державну службу" секретаря Рахункової палати, його заступників, державних аудиторів, радників членів Рахункової палати. Це означає, що ці люди, по-перше, не будуть подавати декларацію про майновий стан, як державні службовці, і це зараз є найбільш болючим питанням. Всі говорять про це в суспільстві, і про це навіть знають у посольствах, але хіба вони побачать такі тонкощі в запропонованому проєкті закону. Тобто тільки члени Рахункової палати залишаються. Члени Рахункової палати призначаються і звільняються і взагалі мають особливий конституційний статус. Тут все зрозуміло, до них є виписані в спеціальному в цьому законі окремі вимоги. Всі решта -- працівники, весь апарат Рахункової палати були підпорядковані закону Про державну службу. Зараз їх виводять в силу того, щоби вони не несли відповідальності, не показували декларації свої. Тобто там дуже зараз багато якихось мені не відомих людей, які точно не хочуть публічності. Але вони хочуть обіймати офіційні посади. І оці офіційні посади їх би змусили зараз подати декларації, пройти конкурсний відбір, бути призначеними, бути звільненими по закону. Але зараз намагаються все це оминути. Зараз організовуються, будуть такі новоявлені особи, радники, але вони насправді будуть формувати політику Рахункової палати, не відповідаючи, не звітуючи перед суспільством і найголовніше -- не декларуючи свій майновий стан.

Рахункова палата неодноразово демонструвала свою незалежність, що не раз призводило до гучних скандалів, пов'язаних з розкриттям фактів нецільового використання значних сум коштів. Зараз виникає питання: чи збережеться ця тенденція в майбутньому?

Ми зараз лише обговорюємо організаційну структуру, але попереду нас чекає ще більш складна ситуація. Нещодавно було запропоновано внести нову норму, що стосується припинення повноважень голови Рахункової палати та позбавлення його статусу члена цієї установи. Це означає, що, якщо ви намагаєтеся зафіксувати це в законодавстві, то виходить, що звільнення попереднього голови Рахункової палати не надавало вам можливості позбавити його статусу та функцій члена палати. Він мав би залишитися на своїй посаді, як це відбувається в інших подібних інституціях Верховної Ради: наприклад, голова Верховної Ради, який, навіть після відкликання, продовжує залишатися народним депутатом.

Західні партнери наполягають на необхідності проведення відкритого конкурсу для відбору членів Рахункової палати, що має базуватись на детальному аналізі їхньої незалежності, професійних навичок та етичності. У першому читанні законопроєкту, що стосується реформування Рахункової палати, чи вбачаєте ви можливість, що такий конкурс справді відбудеться, і що члени Рахункової палати будуть обиратися за аналогічним принципом, як це робиться, наприклад, для суддів у певних судах або для працівників НАБУ та НАЗК?

У цьому проєкті насправді є кілька аспектів, що стосуються конкурсного відбору експертів, які братимуть участь у цих процесах. Проте важливо зазначити, що це стосується лише нових членів Рахункової палати. Давайте зупинимося на цьому моменті, адже ми ще не обговорили зміни, які пропонуються щодо оплати праці членів Рахункової палати. Коли я дізналася про ці цифри, мені здалося, що це вже просто абсурд — хтось навмисно поширює цю інформацію, щоб викликати обурення. Якщо говорити про те, що зарплата голови Рахункової палати становитиме понад 160 тисяч гривень, а також можливі премії та надбавки, це означає, що базова зарплата може сягати 166 тисяч. Тому, на мою думку, потрібно детальніше розглянути цю організаційну структуру і систему оплати праці, перш ніж відповідати нашим шановним партнерам. Я вважаю, що цим законопроєктом їх просто обманюють, адже йдеться про те, що всі п'ять членів, які були обрані незаконно, без прозорого конкурсу...

Я переглядала інтерв'ю з кандидатами, які згодом стали членами Рахункової палати у відповідному комітеті. На мою думку, для такого важливого органу їхні знання виявляються недостатніми. Вони повинні довести свою компетентність – можливо, я помиляюся, але їм варто пройти повторний конкурс, адже суспільство вже тривалий час обговорює їх призначення, вважаючи його політично вмотивованим. Це викликає питання щодо їхньої здатності забезпечити прозорість та незалежність, а також надати повну інформацію про витрати з бюджету, особливо щодо нецільового використання або розкрадань. Я тепер аналізую кожен звіт, виходячи з того, що він відображає лише 10% реальної картини. Якщо в мене складається таке враження, то як можна довіряти цим даним і звітам? Величезні порушення залишаються непоміченими, і, навпаки, їхня інформація повинна допомагати нам у боротьбі з розкраданнями, особливо в умовах бюджетного дефіциту. Я не можу уявити, як ми можемо далі голосувати за ухвалення бюджету чи підвищення податків, якщо не отримуємо достовірних даних про те, що відбувається з уже виділеними коштами з державного бюджету.

"Цей закон буде складним і вимагатиме численних доопрацювань."

Нагадую нашим слухачам, що на даний момент Рахункову палату очолює Ольга Піщанська, яка раніше займала пост голови Антимонопольного комітету України. Чи є шанс виправити недоліки в законопроєкті, про які ми щойно обговорювали, між першим та другим читанням?

Мені здається, що це буде один із непростих законів, до якого буде багато поправок, пропозицій, обґрунтованих пропозицій і насправді який би точно заслуговував на процедуру повного обговорення при ухваленні в першому читанні. Нам не дали навіть можливості висловитися в залі й почути інших колег. Мені дуже важлива думка інших представників політичних сил, окремих депутатів. Цього всього немає, тому що, як ви знаєте, два за, два проти, це чотири виступи по дві хвилини... Що ти скажеш щодо такого системного проєкту закону, який регулюватиме діяльність такого важливого органу? Нічого! Тому зараз усі сидять у поправках. Сподіваюся, що ще буде можливість проговорити всі ці питання і побачити все ж таки і подальший розподіл обов'язків між Рахунковою палатою і Державною аудиторською службою. Тому що наразі виглядає так, що, оскільки вона повністю "своя" -- Рахункова палата, і все буде далі тривати в такому руслі, то Рахунковою палатою хочуть замінити всі -- так виглядає -- інституції і її зробити найголовнішою. Навіть таке слово десь є там на початку самого проєкту, що вона найголовніша з усіх органів державного контролю. Ну такого не буває. У кожного органу контролю є свої функції і свої якби підконтрольні суб'єкти. Вона не може бути головнішою, ніж, наприклад, та ж сама Державна аудиторська служби.

Точка зору керівниці бюджетного комітету ВР Роксолани Підласи про реформування Рахункової палати

Зі свого боку, голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету, членкиня фракції партії "Слуга народу" Роксолана Підласа напередодні в ефірі Українського Радіо відповіла на запитання про реакцію на лист західних партнерів України -- групи послів G7+, який стосувався Рахункової палати. Роксолана Підласа зазначила:

Після листа послів країн Великої Сімки восени минулого року відбулися численні події, які привернули увагу багатьох наших партнерів до Рахункової палати. Цей орган проводить аудит не лише власних фінансових ресурсів, але й ефективності використання бюджетних коштів, наданих міжнародними партнерами. Тому його роль є надзвичайно важливою як для Єврокомісії, так і для Міжнародного валютного фонду та уряду США. Ми зобов’язалися реформувати Рахункову палату в обмін на пряму бюджетну допомогу. Після п’ятого перегляду програми з Міжнародним валютним фондом, який нещодавно відбувся, ми очікуємо підписання оновленого меморандуму в найближчі місяці, де буде включено структурний маяк щодо прийняття закону про Рахункову палату. Це стане однією з умов для отримання останнього траншу фінансування цього року. Крім того, уряд США висунув ще більш жорсткі вимоги, прив’язавши фінансування українського бюджету в розмірі 1,5 мільярда доларів — більше 60 мільярдів гривень — до голосування цього закону. Це підкреслює значущість Рахункової палати для наших партнерів. МВФ та США чітко зазначили, що очікують побачити в новому законі кілька ключових моментів. По-перше, нову процедуру відбору членів Рахункової палати через прозорий конкурс з залученням міжнародних експертів, які зможуть відсіяти недоброчесних або недостатньо кваліфікованих кандидатів, подібно до того, як обираються керівники Національного антикорупційного бюро або судді Конституційного суду. По-друге, важливо розширити мандат Рахункової палати на аудит місцевих бюджетів та державних підприємств, що відповідає практиці європейських країн. Крім того, необхідно запровадити регулярний аудит самої Рахункової палати з боку міжнародної організації Інтосай, яка встановлює світові стандарти для подібних установ. І, зрештою, одним із найважливіших аспектів є забезпечення фінансової незалежності Рахункової палати від уряду. Адже будь-яка реформа повинна витримувати так званий "тест на Януковича": чи довірили б ви уряду реалізацію якихось ініціатив, якби його очолювали ненадійні особи? Тому важливо, щоб жоден уряд не міг впливати на Рахункову палату через фінансування, зарплати чи бюджетні асигнування. Всі ці пункти вже відображені в законопроекті, який пройшов перше читання, і до другого читання ми лише вдосконалюємо їх, щоб вони ще чіткіше відповідали нашим цілям.

Є пункт, якого не було в ухваленому в першому читанні законопроєкті -- це вимога провести реформу органу, а потім переобрати нових членів. Цей пункт потім з'явиться чи він не настільки важливий, чи чому його немає?

Згідно із законодавством, Рахункова палата формується з 11 членів. На даний момент ми маємо п'ять призначених членів цієї палати, що свідчить про те, що більшість, а саме шість осіб, буде обрана за новою процедурою, за участю міжнародних фахівців. Це рішення є прийнятним для наших партнерів.