У березні 2022 року Російська Федерація висунула Україні пропозицію "мирної угоди", яка насправді була ближче до умов капітуляції, повідомляє Радіо Свобода - основні новини в Україні.

На початку березня 2022 року, після повномасштабного вторгнення в Україну, Росія запропонувала "мирну угод", яка виглядала як вимога капітуляції. Документ, названий "Договір про врегулювання ситуації в Україні та нейтралітет України", був переданий 7 березня 2022 року. Кремль передав його українській делегації під час третього раунду переговорів, що відбулися у Біловезькій пущі, Білорусь.
Цю інформацію повідомляє Радіо Свобода, яке отримало проект угоди від українського джерела, в той час як російське джерело, яке має зв'язки з переговорами, підтвердило її автентичність.
Згідно з інформацією, наданою Радіо Свобода, переговори розпочались 28 лютого 2022 року. Частина раундів проходила за участю представників обох сторін особисто, тоді як інші відбувалися в онлайн-форматі.
Українська команда, очолювана Давидом Арахамією, лідером фракції "Слуга народу" у Верховній Раді, відвідала Польщу, звідки здійснила переліт на гелікоптері до резиденції президента Білорусі Олександра Лукашенка в "Лясковичах", розташованій неподалік кордону з Польщею. Тут українські представники провели зустріч з російськими делегатами, серед яких був помічник президента РФ Володимир Мединський. Переговори призупинилися наприкінці квітня.
Відзначається, що в документі, отриманому журналістами за березень 2022 року, міститься шість сторінок основної угоди та чотири сторінки додаткових матеріалів. Вісімнадцять статей охоплюють різні аспекти: умови нейтралітету України (військові та міжнародні зобов'язання), питання, пов'язані з кордонами, гуманітарні аспекти (мова, релігія, історія), а також питання зняття санкцій з Російської Федерації.
Зокрема, проект передбачав зменшення чисельності українських збройних сил до 50 000 військовослужбовців, з яких 1500 становили офіцери (це було в п'ять разів менше, ніж чисельність армії України до 2022 року). У розпорядженні України мали залишитися лише чотири кораблі, 55 гелікоптерів та 300 танків. На 2022 рік це становило менше, ніж у збройних силах сусідньої Білорусі, населення якої на той час було майже в п'ять разів менше за українське.
Україні пропонували "не розробляти, не виробляти, не купувати та не розміщувати на своїй території ракетні озброєння будь-яких видів базування з дальністю пострілу понад 250 км". Росія також залишала за собою право в майбутньому забороняти Україні "будь-які інші види озброєння, які можуть бути розроблені в результаті наукових досліджень".
У планах Росії Україна мала "визнати незалежність так званих Донецької та Луганської "республік" - причому в межах адміністративних областей України.
Учасники російського документа стверджували, що Україні слід взяти на себе фінансові зобов'язання щодо відновлення інфраструктури Донбасу, яка була зруйнована починаючи з 2014 року.
Росія також наполягала на скасуванні всіх санкцій, як з боку України, так і міжнародних, а також на відкликанні всіх міжнародних позовів, які були подані після 2014 року.
Також Росія вимагала надання російській мові статусу офіційної та відновлення всіх прав власності Української православної церкви (Московського патріархату).
Автори проєкту також закликали "скасувати та більше не запроваджувати жодних обмежень на символіку, що в деяких країнах асоціюється з перемогою над нацизмом". Це фактично означало б повернення легітимності радянських та комуністичних знаків в Україні. До документа був доданий список українських законів, які автори вважають прикладами "нацифікації та героїзації нацизму". Серед них опинилися закони "Про увічнення перемоги над нацизмом" та "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму".
Як пише Радіо Свобода, під час переговорів виникали свідомо нездійсненні умови. Одного разу росіяни намагалися включити до проєкту вимогу, щоб Україна відновила постачання води до Криму, яке перекрила ще у 2014-му, розповідає знайоме з перебігом переговорів джерело. Від цієї ідеї відмовилися самі російські переговорники, адже в такому разі РФ мала б покинути територію навколо каналу, щоб Україна могла "повернути воду до Криму".