В державних, безпекових та військових структурах було введено обмеження на користування Telegram.

Співробітникам державних установ, військовим, працівникам у сфері безпеки та оборони, а також працівникам критично важливих підприємств буде заборонено встановлювати та користуватися Telegram на службових пристроях. Це нововведення не стосуватиметься звичайних користувачів.

Національний координаційний центр з кібербезпеки (НКЦК) прийняв рішення про заборону використання месенджера "Телеграм" у державних установах, військових підрозділах та на об'єктах критичної інфраструктури. Про це інформує пресслужба Ради національної безпеки та оборони.

"З метою зменшення ризиків було ухвалено рішення заборонити встановлення та використання Telegram на службових пристроях співробітників державних органів, військових, а також працівників сектору безпеки і оборони, включаючи підприємства, що є операторами критичної інфраструктури. Виняток складатимуть лише ті особи, для яких використання цього месенджера є невід’ємною частиною їх службових функцій", – зазначається у повідомленні.

Офіційне постановлення буде повідомлено всім державним структурам для реалізації. Це рішення не матиме впливу на звичайних користувачів.

Кирило Буданов, керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, озвучив інформацію про те, що російські спецслужби мають можливість отримувати доступ до особистих переписок користувачів Telegram, включаючи видалені повідомлення, а також їхні персональні дані.

"Я завжди підтримував і підтримую свободу висловлювань, проте ситуація з Telegram не є лише питанням свободи слова, а стосується національної безпеки," -- зазначив Буданов.

Крім того, представники Служби безпеки України та Генерального штабу Збройних сил повідомили, що противник активно використовує платформу Telegram для здійснення кібератак, поширення шкідливих програм, визначення геолокації користувачів та коригування ракетних обстрілів.

У засіданні 19 вересня взяли участь представники керівного складу Держспецзв'язку, Нацполіції, Генштабу ЗСУ, СБУ, Міноборони, Нацбанку, Мінцифри, МЗС, розвідувальних органів, керівництво регуляторних органів у сфері електронних комунікацій, а також народні депутати України.

Нагадаємо, що нещодавно керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов висловив думку, що Telegram становить небезпеку для національної безпеки України.

Раніше ряд українських експертів та представників держави неодноразово висловлювали думки про те, що Telegram має зв'язки з російською владою. Зокрема, цю тему піднімав спікер Головного управління розвідки Міністерства оборони Андрій Юсов. Журналіст і кіберблогер Назар Токар також неодноразово акцентував увагу на ризиках і можливому контролю з боку російських структур, підкреслюючи, що сервери месенджера розташовані в Росії. Олександр Монастирський, менеджер проєктів Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), також вважає Telegram небезпечним через певні вразливості в захисті даних на платформі. Аналітик агенції "Мольфар" Павло Фіалковський відзначає, що існує кілька випадків, які можуть свідчити про співпрацю платформи з російськими спецслужбами.

25 березня у Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт №11115, що стосується внесення змін до ряду законодавчих актів України з метою регулювання функціонування платформ для спільного доступу до інформації, через які розповсюджується масова інформація. У цьому документі, зокрема, йдеться про необхідність врегулювання діяльності Telegram в Україні.

Ініціатор законопроєкту, народний депутат від фракції "Європейська солідарність" Микола Княжицький, зауважував, що в ньому йдеться не про блокування телеграму, а про те, щоб "запровадити для сервісів, через які поширюється масова інформація, приблизно таке саме регулювання, яке встановлено законодавством для платформ типу YouTube".

Наприкінці серпня Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики вирішив допрацювати законопроєкт про регулювання телеграму. Подати його до парламенту мають уже до кінця вересня.

Згідно з результатами дослідження, проведеного КМІС, більшість респондентів з України (54%) переконані, що повна заборона Telegram у країні є необґрунтованою. Натомість вони виступають за введення певних обмежень і контролю над платформою, таких як блокування певних каналів. Лише в разі, якщо Telegram відмовиться закривати канали, що поширюють російську пропаганду або використовуються військовими РФ для комунікації, 60% респондентів були б готові підтримати повну заборону цього месенджера.