Конфлікт в Україні став свого роду вікном у нову еру бойових дій: все буде зосереджено на технологічних інноваціях, - зазначив Боррель.

Країнам потрібно вкладати кошти у розробку власних технологій та співпрацювати з надійними партнерами

Хоча багато великих інновацій з'явилися в оборонному секторі, ми все частіше стаємо свідками зміни цієї логіки: технології, що використовуються у військовій техніці, часто розробляються для комерційного використання.

Це яскраво продемонструвало війну в Україні. У своєму блозі на сайті Європейської служби зовнішніх дій про це зазначив високопосадовець ЄС Жозеп Боррель. Він написав свої роздуми після участі у конференції з технологічного суверенітету в оборонній сфері COTEC, що проходила у вересні в іспанському місті Лас-Пальмас.

"Розпочата Росією агресивна війна проти України супроводжувалася масованими кібератаками. Саме компанія Microsoft, будучи приватною організацією, змогла захистити цифрові мережі України та активно втручалася в ситуацію. Коли Росія стала атакувати інфраструктуру інтернету в Україні, компанія Starlink, інший приватний оператор, забезпечила зв'язок для українських збройних сил. Зі збільшенням значення безпілотних літальних апаратів у конфлікті, комерційні дрони стали основою для тих безпілотників, які українська армія нині використовує для знищення ворожих танків", - зазначив Боррель.

"Війна проти України відкрила вікно в майбутнє війни: наземні роботи робитимуть все, від розвідки до прямих атак. Росія вже розгорнула безпілотні літальні апарати, які можуть запускати протитанкові ракети, гранати та безпілотники. Україна використовувала роботів для евакуації поранених та знешкодження вибухів.

Безпілотні літальні апарати ефективно доповнюють танкові підрозділи. Морські дрони значно зменшили традиційну морську перевагу Росії, знову відкривши доступ до Чорного моря. Крім того, безпілотники зробили конфлікт значно асиметричнішим: рій недорогих дронів (вартість близько 500 євро за одиницю) може паралізувати танк, а навіть дорогий F-35 матиме труднощі у боротьбі з ними, зазначив Боррель.

Розмірковуючи про штучний інтелект, Боррель зазначив, що насправді штучний інтелект вже використовується в автономній зброї, кіберопераціях і спостереженні. Моделі ІІ у безпілотниках допомагають уникати перешкод та визначати потенційні цілі в Україні. А системи ІІ можуть використовувати дані, зібрані датчиками в роботах та безпілотниках, для картування поля бою та прогнозування точок атаки. І зростає залежність від космічних активів: сучасний солдат на 80% покладається на космічні служби для зв'язку, позиціонування та експлуатації різних систем озброєння.

І це розвиватиметься все більше, продовжив роздуми Жозеп Боррель.

"Наступним важливим етапом у цій галузі можуть стати квантові технології. Їхнє військове використання обіцяє бути значним: від дешифрування захищених комунікацій до створення навігаційних систем, що не залежать від GPS, що дозволяє обійти існуючі обмеження. Приємно відзначити, що європейські дослідницькі центри займають провідні позиції у розробці цих технологій на світовій арені."

Боррель підкреслив, що інвестиції Європейського Союзу в дослідження нових технологій значно поступаються аналогічним витратам у Сполучених Штатах, внаслідок чого Європа відстає і продовжує залежати від постачальників.

"Щоб захистити технологічний суверенітет Європи, ми повинні уникати надмірної залежності у всіх цих критично важливих технологіях, таких як імпорт від невеликої кількості тих самих постачальників, які до того ж не пов'язані стратегічно. Наприклад, лише одна китайська компанія (DJI) контролює приблизно 70 відсотків світового виробництва комерційних безпілотників", - зауважив Боррель, додавши, що це не скасовує партнерських відносин з надійними країнами.

"Необхідно активніше вкладати ресурси у розвиток наших інноваційних технологій. Той факт, що жодна європейська компанія не входить до топ-15 світових технологічних лідерів, є приводом для занепокоєння," - підсумував Боррель.