Як Російська Федерація придбала вплив на керівництво Монголії: аналіз політолога Денисенка
Вадим Денисенко, політолог і колишній виконавчий директор Українського інституту майбутнього, а також радник керівника Української добровольчої армії, висловив свою думку щодо візиту Путіна до Монголії.
Про це він повідомив під час ефіру на телеканалі "Еспресо".
"Улан-Батор чітко розуміє, що йому за це нічого не буде, тому що сьогодні речник Міжнародного кримінального суду заявив, що може бути застосовано проти країни, яка ослухалася ордеру на арешт. Буде зібрана спеціальна асамблея, за участі всіх країн-учасників Міжнародного кримінального суду, які обговорюватимуть наслідки цієї події. В результаті буде глибоке занепокоєння або щось подібне, і глобально від цього Улан-Батор нічого не виграє і не програє. У найгіршому випадку його виключать із цієї структури, і серйозних наслідків для Монголії це не матиме", - зазначив політолог.
Важливим моментом є те, чому Улан-Батор на це пішов: "Тут була абсолютно чітка купівля керівництва Монголії зі сторони Російської Федерації. Справа в тому, що Росія виключила Монголію зі свого ембарго на поставки 95-го бензину за межі Російської Федерації. Зараз діє заборона на виїзд 95-го бензину з Росії на найближчі півроку, але Улан-Батор виключений з цього списку. Це критично для Монголії, і навіть уже є заява прем'єр-міністра Монголії, який сказав, що зиму вони спокійно проживуть з бензином і паливом з Російської Федерації, і проблем для Монголії не буде. Також Монголія вимагає зараз від РФ зняти мита на імпорт монгольської продукції до Росії на 800 товарів, які є критичними для монгольської економіки. Рішення з цього приводу ще немає, але я впевнений, що по великій частині цих товарів мита будуть зняті або суттєво знижені", - сказав Денисенко.
Як він зазначив, Монголія ніколи не ставала противником Російської Федерації.
Монголія, розташована між двома великими державами – Росією та Китаєм, має своєрідне геополітичне становище. З обома сусідами у Монголії були складні історичні взаємини. Враховуючи це, монгольська влада прийняла рішення ігнорувати Міжнародний кримінальний суд в обмін на певні економічні вигоди. Це лише верхівка айсберга. Монголія представляє значний інтерес через свої багаті природні ресурси, такі як мідь і різноманітні інші метали. За її ресурси борються не лише Китай та Росія, але й декілька впливових демократичних країн. Водночас, в Монголії тривають перемовини щодо будівництва атомної станції, у яких змагаються російський "Росатом" і французькі компанії. Обидві сторони заявляють про свою готовність та успішність у цьому проекті, що може призвести до значних знижок від "Росатома". На жаль, демократія в сучасному світі має свою ціну, і багато країн підходять до цього питання досить прагматично.
30 серпня пресслужба Кремля оголосила, що Путін 3 вересня планує поїздку до Монголії на запрошення президента цієї країни, Ухнагійна Хурелсуха. Цей візит стане першою поїздкою Путіна до країни, яка ратифікувала Римський статут. Водночас, його прессекретар Дмитро Пєсков підкреслив, що в Кремлі не побоюються можливого арешту російського лідера.
Того ж дня Міністерство закордонних справ України звернулося до уряду Монголії з проханням затримати Путіна та передати його до Міжнародного кримінального суду в Гаазі.
У Міжнародному кримінальному суді заявили, що влада Монголії, згідно зі своїми зобов'язаннями, має арештувати Володимира Путіна у разі його візиту в країну.
Окрім цього, організація Human Rights Watch, яка займається захистом прав людини, звернулася до Монголії з проханням затримати Володимира Путіна.
У понеділок, 2 вересня, Путін прилетів із візитом до Монголії на запрошення президента країни Ухнагійна Хурелсуха.
