Збитий пілот або ж нове підкріплення для Артети: чому Арсеналу потрібен Стерлінг?
Аналізуємо суперечливий перехід "артилеристів".
Протягом останніх двох років Арсенал виступає як головний суперник Манчестер Сіті у боротьбі за чемпіонський титул. Всі були впевнені, що в новому сезоні "каноніри" знову стануть серйозними претендентами на перемогу. До того ж, команда суттєво підсилилася, уклавши контракти з захисником Ріккардо Калафьорі та хавбеком Мікелем Меріно. Однак, на думку аналітиків, лондонському клубу не вистачало центрального нападника. Натомість, Арсенал вирішив підписати досить суперечливого вінгера.
Рахім Стерлінг зараз згадується у ЗМІ не так часто, як раніше. Цьому є логічне пояснення. У Манчестер Сіті 29-річний англієць провів, ймовірно, найкращий період кар'єри, ставши чотириразовим чемпіоном АПЛ. Стерлінг багато забивав та асистував, будучи важливим гравцем у команді Пепа Гвардіоли. Але після сезону 2021/22 Рахім вирішив залишити "містян". Він перейшов до Челсі, де став одним із найбільш високооплачуваних гравців клубу.
Можливо, справа полягала не лише в фінансових аспектах. У своєму останньому сезоні в Манчестер Сіті Рахім Стерлінг почав отримувати менше ігрового часу, хоч його внесок залишався помітним. Проте його результативність знижувалася, а з нею й вплив на командний ігровий процес. У цей момент на горизонті з'явився Челсі з новими власниками, новою стратегією та новими викликами. Футболіст зацікавився можливістю приєднатися до лондонського клубу. Влітку 2022 року він підписав контракт з "синіми" за 56 мільйонів євро. Обидві сторони мали великі сподівання щодо співпраці, проте реальність виявилася зовсім іншою.
У Челсі Стерлінг продемонстрував рівень гри, який суттєво відрізнявся від того, що він показував у Манчестер Сіті. Він продовжував діяти в своєму звичному стилі - атакував, проривався у штрафний майданчик суперників і активно використовував дриблінг, ставши найефективнішим гравцем "синіх" за кількістю спроб обвести суперника. Однак жодна з його дій не приносила успіху. У клубі з Лондона постійно змінювалися тренери, кожен з яких висував свої вимоги до команди. Приходили нові футболісти, що з одного боку підвищувало конкуренцію, але з іншого - створювало певний хаос, оскільки не було чіткої стратегії.
З переходом до Челсі Рахім втратив усе, окрім грошей. Він втратив впевненість у собі, зірковий статус і місце у збірній Англії. Усього 14 голів за 2 сезони у Прем'єр-лізі - не той результат, на який усі розраховували. З приходом Енцо Марески на посаду головного тренера синіх все стало ще складніше. Фахівець заявив, що не розраховує на Стерлінга та порадив йому шукати новий клуб. Англійця пов'язували з Ювентусом, але туринці не потягли його зарплату. Обмін у Манчестер Юнайтед на Джейдона Санчо теж залишився на рівні чуток. Ситуація ставала дедалі складнішою.
Перед закриттям трансферного вікна з'явився Арсенал, який погодився орендувати Рахіма. Цей трансфер викликав подив і у вболівальників, і в експертів. Усі чекали, що "каноніри" підпишуть зіркового форварда - когось на кшталт Віктора Осімхена, ну чи хоча б Айвена Тоуні, який добре зарекомендував у АПЛ. Але цього не сталося - нігерієць перейшов у Галатасарай на правах оренди, а ексгравець Брентфорда виїхав до Саудівської Аравії. У підсумку клуб, який бореться за чемпіонство, підписав футболіста, який явно здав позиції. Навіщо?
Найпростіше пояснення - зв'язок Стерлінга з Артетою. Обидва працювали в Манчестер Сіті і високо оцінювали один одного після того, як їх шляхи розійшлися. Артета на той час був помічником Гвардіоли, а Рахім набирав обертів на "Етіхаді". В Англії зазначають, що саме Мікель вплинув на прогрес футболіста. Це підтверджується статистикою: свої найпродуктивніші сезони у Манчестер Сіті Стерлінг провів за часів Артети.
Сезони 2017/18 і 2018/19 стали найуспішнішими в кар'єрі Рахіма з точки зору результативності. У першому з них він набрав 33 очки за системою гол+пас (18 голів та 15 асистів), а в другому — 30 (17 голів і 13 асистів). У сезоні 2019/20, коли Артета залишив Манчестер Сіті, щоб очолити Арсенал, Стерлінг, незважаючи на це, забив 20 голів, що стало його найкращим результатом в АПЛ за один сезон. У Манчестер Сіті Рахім перетворився на динамічного та універсального гравця, вміло вибираючи позиції, ефективно діючи в штрафному майданчику суперника та майстерно використовуючи свій дриблінг. У всьому цьому йому значно допоміг Артета.
Виходячи з наведеного, можна зробити висновок, що перехід Стерлінга в Арсенал виглядає обґрунтованим. Артета не лише возз'єднався з колишнім підопічним, а й отримав гравця, сповненого амбіцій, який прагне повернутися на вершину, знову стати чемпіоном та знову потрапити до складу збірної Англії. Виступати в Лізі конференцій з Челсі та змагатися з "канонірами" за всі трофеї — це зовсім різні рівні мотивації. Рахімові ще не виповнилося 30 років, і у нього є всі шанси на новий старт у кар'єрі. Хоча він провів два роки в Челсі, не використавши свій потенціал, Стерлінг все ще залишається одним із п'яти найпродуктивніших гравців АПЛ з моменту свого дебюту у 2012 році, з 123 голами та 63 асистами на рахунку.
Не зумівши підписати центрфорварда, Арсенал насправді нічого не втратив, орендувавши Стерлінга. Без нього "каноніри" забили 91 гол минулого сезону АПЛ (другий результат після Манчестер Сіті). З ним може вийти ще більше. Англійські ЗМІ пишуть, що Рахім вже починає "накручувати" партнерів на тренуваннях. Схоже, Артета вже взявся до справи. Якщо тренер зможе вичавити зі Стерлінга хоча б 70% того, що він показував на "Етіхаді", в цьому всьому буде сенс.
Кажуть, що тренер Арсеналу не зовсім вражений грою Габріела Мартінеллі, оскільки йому бракує стабільності. Конкуренція з Рахімом Стерлінгом, безсумнівно, стимулюватиме бразильця до поліпшення результатів. На лівому фланзі атаки "канонірів" також є Леандро Троссард, але Артета поки що бачить його лише як резервного гравця. Рахім здатний грати і на правому фланзі, що дозволить зняти навантаження з Букайо Сака, адже наразі у нього немає адекватної заміни. Більше того, Стерлінг може займати позицію центрфорварда або грати під ним. Його універсальність залишається незмінною, і Артета лише має відновити впевненість у гравцеві, щоб цей трансфер став важливим активом у боротьбі за трофеї.
