Бої в районах Селидового та Покровська: чи стане втрата вугільних шахт загрозою для української металургійної промисловості?

В Україні вже тривалий час існує нагальна проблема, пов'язана з коксівним вугіллям.

Якщо російські сили візьмуть під контроль Курахове, Селідове та Покровськ, де розташовані наші шахти з коксівним вугіллям, це не призведе до катастрофічних наслідків. Це обумовлено тим, що Україна впродовж останніх десятиліть не була здатна самостійно забезпечити себе цим паливом і імпортувала його з інших країн.

Саме через це втрата контролю над шахтами, що добувають коксівне вугілля, не матиме значного впливу на розв'язання цієї проблеми. Про це в ексклюзивному інтерв'ю для "Телеграфу" зазначив енергетичний фахівець Геннадій Рябцев.

"Протягом останніх десятиліть Україна не змогла забезпечити себе коксівним вугіллям. Це вугілля займало провідну позицію в імпорті енергетичних ресурсів, за винятком нафтопродуктів. Внаслідок цього коксове вугілля завжди було в обмеженій кількості. На жаль, навіть події, що відбуваються в Донецькій області, не можуть суттєво вплинути на розв'язання цієї проблеми," -- зазначив експерт.

За словами Рябцева, проблема з нестачею коксу в Україні існувала давно і наша металургійна індустрія не справлялася. Саме тому Україна багато років імпортувала вугілля з-за кордону, а зараз головне завдання -- це зберегти життя шахтарям та їхнім родинам.

"Сьогоднішні шахти не здатні забезпечити необхідний обсяг вугілля, який був би критично важливим для української металургійної галузі. На жаль, у останні роки, особливо після анексії Маріупольського регіону, ця індустрія не показує значних показників виробництва. Тому, з моєї точки зору, пріоритетом повинно бути збереження життя українських шахтарів і їхніх родин. Працювати під обстрілами та щодня ризикувати своїм життям, на мою думку, є безглуздим." – підкреслив експерт.

Також Геннадій Рябцев прокоментував інформацію про те, що в лютому 2024 року в Покровській вугільній групі, що входить до складу "Метінвесту", ввели в експлуатацію 11-у лаву з видобутку коксівного вугілля. У компанії заявляли, що вони планують видобути майже 1 мільйон тонн вугілля.

"Вони збиралися стільки видобувати, але не факт, що у них це вийшло. А загалом мільйон тонн -- це крапля в морі. Це приблизно 3% того, що необхідно Україні. Скільки зараз нам необхідно вугілля складно сказати, бо інформація закрита та дуже складно оцінювати... Тобто це офіційно прописано у постанові НКРЕКП, якою заборонено повідомляти про кількість вироблення, переробки та використання енергетичних ресурсів", -- наголосив експерт.

За його словами, можна провести аналогії із ситуацією в попередні роки. Наприклад, у період з січня по грудень 2021 року Україна збільшила витрати на імпорт кам'яного вугілля та антрациту на 46,7% у порівнянні з тим же часом минулого року, досягнувши суми 2,48 мільярда доларів США.

Відповідні дані розміщено на сайті Державної митної служби. За даними митниці, за звітний період в Україну було імпортовано 19,5 млн. тонн вугілля, а роком раніше -- 16,95 млн. тонн (+15%).

Це вказує на те, що вугілля, призначене для коксування, вже давно було в обмеженій кількості, і його доводилося імпортувати з інших країн. З огляду на наведену статистику, видобуток навіть 1 мільйона тонн вугілля в Покровську не здатний задовольнити потреби України, які становлять навіть менше 5%.

Простими словами, навіть якщо ці райони та шахти потраплять під контроль, це не матиме вирішального значення для України та нашої металургійної галузі.

"Для металургійної галузі це, безсумнівно, не матиме критичного впливу. По-перше, основні запаси вугілля вже були видобуті. По-друге, протягом останніх кількох місяців виробництво на таких підприємствах, як Курахове, Селідове та Покровськ, значно зменшилося через військові загрози", – підсумував фахівець.

Нагадуємо, що в останні дні у медіа активно ведуться дискусії щодо ймовірного відступу Збройних Сил України з Селидова, щоб уникнути можливого оточення. Це місто має важливе стратегічне значення для обох сторін конфлікту.

Після захоплення Вугледару, ворог активізує наступальні операції в напрямку Покровська та Курахового, зокрема в околицях Курахівського водосховища. Селидове, яке знаходиться на цьому стратегічному маршруті, стає важливою ціллю для російських військ.

Нещодавно "Телеграф" повідомляв, що місто Вугледар в Донецькій області, яке зараз контролюється російськими військами, стало справжнім полем руїн.

У ньому навряд чи знайдуться житлові будинки, які за час війни не зазнали руйнування. Красиве і квітуче місто раніше з приходом "російського світу" буквально померло.