Запеклі зіткнення продовжуються в Кураховому та Покровську.
Напередодні росіяни добили останній, третій міст - переправу у Покровську. Через це евакуація мирного населення та логістика наших військ на цьому напрямку значно ускладнились. Тим часом ударами у південний фланг нашої оборони ворог намагається прорватись до міста.
Наш кореспондент Станіслав Кухарчук направився до населеного пункту. Ось його звіт з самого серця жахіття східного фронту.
Ось як виглядають переправи в Покровську, який вже знаходиться в зоні фронту. Протягом цього тижня російські війська послідовно знищували їх одну за одною. Тепер логістичні можливості наших військ суттєво ускладнені, адже Покровськ є ключовою транспортною артерією Донеччини.
Важкі бої не припиняються від Мирнограда до Курахового. На мапі DeepState видно: ворог зупинив наступ перед великими містами й почав їх обходити південніше, створюючи загрозу оточення.
Головні удари з боку російських військ в даний момент спрямовані на Курахове - ще один важливий транспортний вузол Донеччини, що з'єднує цей регіон з Запорізькою областю. Окупаційні сили вже знаходяться всього в десяти кілометрах від міста, що дозволяє їм вести вогонь по ньому навіть з використанням ствольної артилерії.
Станіслав Кухарчук, журналіст.
Здається, це нагадує КАБ-250. А всього лише місяць тому тут усе функціонувало бездоганно.
Сигнал тривоги в Кураховому звучить безперервно. Це місто, яке колись налічувало тисячі мешканців, стало жертвою агресії і перетворилося на зруйновану місцевість. Житлові райони найбільше страждають від ракетних ударів, снарядів і бомб.
Пан Микола демонструє наслідки обстрілів у колись мирних дворах. На початку повномасштабного вторгнення він евакуювався з Мар'янки до Курахового. Тепер йому знову доводиться думати про втечу. За його словами, залишатися в місті дуже ризиковано. Багато місцевих жителів вже усвідомили це й виїхали, залишившись лише пенсіонерам...
Микола - житель Курахового:
Кожен на своєму місці, хтось вирушає кудись... У нас комендантська година... Від 11 до 15 ми можемо гуляти, а в інший час – під забороною. Чути звуки... Тьфу, тьфу, сьогодні, здається, нас обійшло стороною... А сьогодні вранці щось гримнуло, але де – незрозуміло.
Ось як виглядає шлях у напрямку лінії фронту. В даний момент російські війська намагаються захопити село Цукурине. Неподалік тривають запеклі бої. Щоб прорвати нашу оборону, противник прагне відрізати тилові позиції українських сил. Вони активно використовують дрони для виявлення будь-якої техніки, що рухається до фронту. Цей пікап був знищений у селі Новоселидове.
Станіслав Кухарчук, журналіст.
На Курахівському напрямку розгортається справжній хаос... Ось стоїть знищений автомобіль, на щастя, без постраждалих... Це жахливе видовище, просто жах.
На перший погляд, села, що знаходяться близько до лінії фронту, виглядають безлюдними, але насправді їхні мешканці все ще залишаються тут. Вони ховаються у підвалах і намагаються не виходити на вулицю без крайньої необхідності, адже це надзвичайно небезпечно. Ольга, разом із дитиною, покинула Новоселидове тиждень тому, але повернулася, аби забрати свої заготовки. На жаль, вона виявила, що її дім вже став жертвою грабежу, і тепер забрати щось звідси вже неможливо. У прифронтових селах панує справжнє безладдя...
Кожна людина, яку ми зустрічаємо в нашому селі... Ми намагаємось переконати виїхати. Проте люди не здаються: їх більше лякають невідомі наслідки евакуації, ніж російські обстріли.
Віктор, мешканець села Новоселидове:
Лунають постріли. Що ж поробиш, куди вже їхати? Мені більше нікуди не вирушати.
Бої на Курахівському фронті з кожним днем набирають все більшої напруги. Наші захисники, використовуючи всі свої сили, намагаються утримати позиції, проте супротивник має перевагу як у чисельності, так і в технічних засобах.
