НАТО перестає остерігатися Кремля — коментар Кочеткова щодо початку ядерних навчань 12.10.2024

Авіаносець Військово-морських сил США братиме участь у навчаннях спільно з військовою технікою інших держав НАТО. Джерело: AP.

НАТО вже потихеньку припиняє лякатися погроз Кремля

Два тижні триватимуть навчання, які не передбачають використання бойової зброї, однак в них буде залучено 2000 військовослужбовців. Братимуть участь американські винищувачі F-35А, бомбардувальники Б-52 -- всього близько 60 літаків із 13 країн альянсу. Цифри маленькі чи ні?

По-перше, важливими аспектами є якість, підготовленість, надійність та готовність, а не їх кількість. Чи є це стримуванням, або ж відповіддю на дії Кремля? Кремль, коментуючи ці військові навчання, дійсно використовує тактику залякування, супроводжуючи свої заяви агресивними погрозами на адресу країн НАТО та України. Він акцентує увагу на тому, що ці дії спрямовані проти країн, здатних застосувати ядерну зброю проти Лондона, Брюсселя чи інших європейських держав.

Щодо навчань країн НАТО, то це регулярні заходи, які вже понад десять років проходять під однією і тією ж назвою. Масштаб цих навчань залишився незмінним: задіяно 60 літальних апаратів та приблизно 2000 військовослужбовців. Проте НАТО, без особливих зусиль, здатне збільшити ці цифри в десять разів, як у випадку з літаками, так і з особовим складом. Це свідчить про те, що Альянс поступово перестає реагувати на загрози з боку Кремля і продовжує проводити заплановані навчання без наміру провокувати Росію. Це саме те, що потрібно: дотримуватися власних планів та бути впевненими у своїй готовності, що, в свою чергу, забезпечує захист від можливих агресій. Отже, систематична та професійна діяльність НАТО є відповіддю на демонстративні та пропагандистські загрози, які надходять з Кремля.

У російської сторони існують труднощі з ядерними арсеналами.

Останнє випробування російської ядерної ракети "Сармат" закінчилося вибухом -- вона не вилетіла. Наскільки можна порівняти якість ядерної зброї, яка є на озброєнні в Збройних силах Великобританії, Франції, Сполучених Штатів і того, що мають Збройні сили Російської Федерації?

Росіяни не планують застосовувати ядерну зброю, їхня мета — залякати НАТО. Таким чином, вони фактично наближають можливу ядерну конфронтацію та формують у світі сприйняття цієї загрози, хоча реальних намірів до використання зброї масового знищення у них немає.

Щодо стратегічної ядерної зброї, її потужність коливається від одного кілотона (для порівняння, бомба, скинута на Хіросіму, мала потужність у 20 кілотонн) до 10 мегатонн. Росія володіє такою зброєю і активно займається її оновленням та модернізацією, що свідчить про пильний контроль за цим напрямком. Що стосується тактичної ядерної зброї, то ситуація залишається неясною навіть для кремлівських аналітиків. Більш того, Кремль проявляє обережність у проведенні ядерних випробувань, оскільки це могло б підтвердити стан їхньої ядерної арсенали і його ефективність. Для проведення таких випробувань Росія повинна бути впевнена в надійності свого озброєння. Невдалі випробування можуть серйозно підірвати авторитет Кремля і зменшити сприйняття його загроз. Наприклад, є відомості про те, що Іран успішно провів підземні ядерні випробування, що були зафіксовані, у той час як Росія залишається в стані тривоги.

Щодо носіїв ядерної зброї, на сьогоднішній день найменший російський тактичний заряд має вагу 48 кг. Наявність носіїв є необхідною. В арсеналі є "Сармат" — стратегічна міжконтинентальна ядерна ракета. Також присутня "Ярс" — стратегічна ракета, запуск якої відбувся у 2023 році. Вона злетіла з пускової установки, але, як кажуть у народі, "пішла шукати щастя", тобто відхилилася від запланованої траєкторії і не досягла цілі. Таким чином, також не виконала покладене на неї завдання.

З носіями в них проблеми. Будь-яку ядерну зброю можуть нести ракети "Іскандер", "Калібр", Х-102 -- те, що в них залишилося боєздатним із радянських часів. До Європи вони, на жаль, можуть дістати, а щодо Сполучених Штатів -- виникає питання, хіба якось через Північний полюс. Тож стратегічної ядерної авіації в Росії фактично немає.

Олександр Кочетков. Зображення: Facebook.

"Цю обставину не вдасться замаскувати."

Якщо говорити про технологію застосування ядерної зброї, то є цикли, кількість виконавців. Як ви думаєте, у РФ із цим можуть бути проблеми?

Необхідні не лише виконавці, але й чітке розуміння процесу ухвалення рішень і їх підтвердження. Поряд з Путіним завжди присутній так званий "ядерний офіцер" із "ядерною валізою". У цю валізу вводиться особистий код президента, після чого потрібно прикласти палець, щоб активувати систему, і лише потім видається команда на використання ядерної зброї. Проте перед цим ядерна зброя Росії повинна бути переведена в режим повної бойової готовності, що є процесом, який неможливо приховати. Це стосується всіх сховищ, позицій, стратегічних літаків, ракетних і морських частин, які мають ядерну зброю. Їх існує чимало, і тому таємно перевести їх у бойову готовність не вдасться. Навіть під час Карибської кризи жодна зі сторін не підвела свою ядерну зброю до повної бойової готовності. Після цього необхідно отримати сигнал, обґрунтування та ухвалити рішення — Путін натискає кнопку, далі йдуть підтвердження від міністра оборони, командувачів стратегічних ракетних сил та від керівників відповідних підрозділів, які займаються ядерною зброєю, аж до нижчого рівня командування. Проте ніхто не може бути впевнений, що цей ланцюг спрацює, і Кремль також усвідомлює це. У разі використання тактичних ракет, таких як "Іскандер", "Кинджал" чи "Циркон", їх можуть знищити. І в такому випадку Україна може отримати наявну ядерну тактичну боєголовку, адже вона є стійкою і не вибухне сама по собі. Система розроблена так, що в разі нештатної ситуації, вона не активується.

Які наслідки можуть мати нещодавні заяви Москви щодо модифікацій у ядерній доктрині Російської Федерації?

Там немає ніякого розширення. У їхній доктрині містяться дуже неясні визначення, які можна інтерпретувати будь-яким чином. Росіяни ігнорують свої ж власні документи. Тому те, що вони запишуть, не матиме жодного впливу. Це всього лише пропагандистський прийом, щоб привернути увагу до цього питання.