Які втрати зазнала Росія протягом 2,5 років війни, та коли настане момент, після якого повернення вже не буде можливим?
Втрати російського персоналу за останні два з половиною роки
Коли кремлівський автократ Владімір Путін розпочав широкомасштабний напад на Україну, він, вірогідно, не передбачав, що конфлікт затягнеться, а Росія щодня втратить свої ресурси. Замість блискавичної перемоги, Росія опинилася у війні на виснаження, де протистоїть не лише значно меншій за людськими та матеріальними ресурсами Україні, але й об'єднаному Заходу.
З 22 лютого 2024 року, коли регулярні російські війська вперше вторглися на нашу територію, Генеральний штаб Збройних сил України, а також низка закордонних експертів, постійно ведуть підрахунок втрат агресора. Час від часу в Росії також публікують інформацію про втрати особового складу.
Так, у вересні 2022 року Міністерство оборони Росії підтвердило загибель 5,937 російських солдатів у бойових діях. Окрім того, в підконтрольній Росії ДНР підтвердила, що до 22 грудня 2022 року загинули 4,163 їхніх військовослужбовців, а 17,329 були поранені.
Згідно з даними, отриманими з західних джерел, включно з документами американської розвідки, станом на 28 лютого 2023 року, російська армія втратила 110,000 військовослужбовців.
За даними BBC News Russian та сайту новин Mediazona, з 65,522 російських солдатів та контрактників, чия смерть була задокументована до 23 серпня 2024 року, 6% (3,950) були офіцерами, 7% (4,611) -- мотострілецькими військами та 4.4% (2,873) -- членами Російських десантно-штурмових військ (ВДВ). Крім того, 13.2% (8,637) з підтверджених загиблих російських солдатів були мобілізованими особами, а 19.5% (12,749) -- засудженими. BBC зазначає, що реальні втрати значно вищі, ніж можна встановити через відкриті джерела. Військові фахівці припускають, що аналіз російських кладовищ, воєнних меморіалів та некрологів охоплює 55-70% від істинної кількості загиблих.
Керівник ПВК "Вагнер" Євгеній Пригожин у минулому році підтвердив, що його організація втратила понад 20 тисяч військових, загиблих до 25 травня 2023 року. Він також заявив, що загалом російська армія зазнала втрат у вигляді 120 тисяч загиблих в Україні станом на кінець червня 2023 року. Пригожин звинуватив Міністерство оборони у систематичному заниженні цих втрат.
Центр стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) встановив, що протягом першого року війни в Україні російська армія зазнала більших втрат у живій силі, ніж у всіх інших конфліктах після Другої світової війни разом узятих. Середні щомісячні втрати становили від 5,000 до 5,800 солдатів, що значно перевищує втрати в Чечні, які за 15 років склали від 13,000 до 25,000, та в Афганістані, де вони досягли від 14,000 до 16,000. Таким чином, за перший рік війна в Україні виявилася у 25 разів більш смертельною, ніж у Чечні, та у 35 разів більш смертоносною, ніж в Афганістані.
За даними видання Meduza, до кінця 2023 року було вбито приблизно 75,000 російських солдатів. Пізніше, Meduza надала нову оцінку на основі надлишкових смертей, повідомлених Росстатом. Згідно з оновленою оцінкою Meduza, загальна кількість вбитих російських солдатів становила 120,000 станом на 30 червня 2024 року.
Журнал The Economist здійснив власний аналіз, спираючись на співвідношення важкопоранених до вбитих, яке стало відомим завдяки витоку документів Міністерства оборони США. За результатами цього дослідження, від початку повномасштабного конфлікту кількість загиблих або поранених російських солдатів коливається в межах від 462 000 до 728 000 осіб. Згідно з їхньою оцінкою, приблизно 2% усіх російських чоловіків у віці від 20 до 50 років могли бути вбиті або серйозно поранені в Україні з лютого 2022 року.
За інформацією Генерального штабу України, який щоденно оприлюднює статистику втрат противника, на 24 серпня 2024 року Росія зазнала втрат приблизно в 608 тисяч осіб (включаючи загиблих і важко поранених окупантів).
З моменту вторгнення в Україну, втрати військової техніки країни -- агресора були не менш серйозними: тисячі танків, бойових машин піхоти і артилерійських систем були знищені.
Згідно з численними звітами розвідки західних країн, за перші два роки війни Росія втратила приблизно 3 000 танків та 5 000 інших броньованих машин. Аналітики вважають, що головною проблемою для Росії є виробництво танків та бойових машин піхоти. Зокрема, на складах у Росії може зберігатися близько 3200 танків, але до 70% з них вважаються непридатними до використання. Значна частина Т-72 зберігається під відкритим небом з початку 1990-х років.
Генштаб ЗСУ станом на 24 серпня 2024 року приводить наступні дані про втрати російського військовому арсеналу. До переліку втрат входить велика кількість військової техніки, зокрема близько 8500 танків та 16600 бойових броньованих машин. Також було знищено 17400 артилерійських систем, 1200 одиниць реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) та 930 засобів протиповітряної оборони (ППО).
Загальні втрати російських повітряно-космічних сил становили 367 літаків та 328 вертольотів. На полі бою знищено понад 13 тисяч безпілотників оперативно-тактичного призначення. Також понад 2500 крилатих ракет були збиті або не змогли вразити свої цілі.
Втрати Росії на морі також є значними, зокрема країна -- агресор втратила 28 кораблів і катерів, а також один підводний човен. Що стосується автомобільної техніки, то з початку вторгнення окупантами було втрачено близько 22000 одиниць, включаючи автоцистерни. Окрім цього, понад 2700 одиниць спеціальної техніки були виведені з ладу.
Реагуючи на великі втрати, Росія повернула до активного використання значну кількість старих танків і артилерійських установок радянської епохи, що свідчить про гостру необхідність поповнення свого військового арсеналу.
Для вирішення проблеми з дефіцитом обладнання, Росія також звернулася до своїх міжнародних партнерів, таких як Північна Корея, Іран і Китай, за військовими постачаннями. Ці країни надають артилерійські снаряди, дрони та різноманітні компоненти, необхідні для підтримки військових операцій Росії. Усередині країни російська оборонна промисловість знаходиться під значним тиском і змушена збільшувати виробництво, часто покладаючись на резерви і відновлення старого обладнання.
Російські військово-повітряні сили зберігають свою значущість, хоча у 2024 році вони зазнали важливих втрат, включаючи літаки та гелікоптери. Застосування іранських безпілотників для ударних місій ще більше висвітлює недоліки у внутрішніх можливостях Росії.
Російський флот, попри свої значні розміри, зазнав поразок, зокрема в Чорному морі, де українські війська знищили майже третину російських суден, змусивши решту залишатися вдалині від їхніх баз у Криму.
На думку експертів, якщо ситуація залишиться незмінною, то до кінця 2024 року російські збройні сили будуть вимушені перейти до більш оборонної стратегії.
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну, Росія значно збільшила свої військові витрати, які зросли на 24% до приблизно $109 млрд у 2023 році, що на 57% більше, ніж у 2014 році, коли Росія анексувала Крим. У минулому році військові витрати Росії становили 16% від загальних державних витрат, а її військовий тягар (військові витрати як частка ВВП) -- 5,9%.
У бюджеті на 2024 рік російський уряд виділив на військові витрати історичні 6% ВВП, що перевищує всі соціальні витрати. Більша частина російських оборонних витрат йде на виробництво військової техніки, а також на виплати пораненим в Україні та сім'ям загиблим. Незважаючи на ці видаткові зобов'язання, російська економіка стикається з такими викликами, як нестача робочої сили, санкції та залежність від імпорту, що може призвести до інфляції та перешкоджати інвестиціям. Зростаючі витрати на оборону будуть значною мірою фінансуватися за рахунок поступової девальвації рубля.
Останні прогнози аналітиків свідчать, що до середини 2025 року Російська Федерація може стикнутися з серйозним дефіцитом старих танків і бойових машин на своїх складах. Естонський військовий експерт Артур Рехі звертає увагу на те, що час для Росії невпинно тікає, наголошуючи на неминучому виснаженні її військових ресурсів.
Журналісти видання The Economist підкреслили вже очевидні ознаки дефіциту танків у російських військах, які змушені вирушати у бій на незахищених вантажівках та навіть відкритих гольф-карах, придбаних у китайської компанії. Це вказує на те, що, незважаючи на чисельність військових, їхня вразливість на полі бою стає критичною через неповноцінне оснащення.
Незважаючи на спроби Росії переорієнтувати свою економіку на воєнні потреби з витратами близько 8% ВВП на армію, країна здатна компенсувати свої значні втрати в техніці лише за рахунок радянських запасів. Проте, як підкреслюють аналітики, ці запаси не є безмежними.
Експерт з питань російського військового потенціалу Павло Лузін з вашингтонського Центру аналізу європейської політики вважає, що російська промисловість зіткнулася з великими складнощами у виробництві нових танків та ремонті старих через проблеми з доступом до необхідних компонентів. Склади з комплектуючими, які планувалося використати до 2025 року, вже постраждали від атак, а критично важливе обладнання, яке раніше імпортувалося з Європи, тепер заблоковане санкціями.
Однією з ключових проблем залишається брак високоякісних підшипників, що значно ускладнює розвиток військової промисловості. Попри наявність китайських замінників, їх якість не відповідає вимогам радянської техніки, що ще більше ускладнює ситуацію.
