Ядерна зброя як елемент безпеки: Україна підвищує ризики.
Україна веде боротьбу за своє існування, і одним із шляхів забезпечення цього може стати вступ до НАТО або здобуття ядерної зброї. УНІАН провів аналіз причин, що лежать в основі цих висловлювань.
Німецькі медіа натякнули, що Україна може розглядати можливість відновлення свого ядерного потенціалу, що викликало бурхливу реакцію в українському інформаційному просторі. Люди почали жартувати, адже коли щодня відбуваються атаки, навіть загроза ядерної зброї здається вже не такою страшною. З'явилися нові меми про "оргiю на Щекавиці". Офіс президента намагався заспокоїти, спростовуючи побоювання деяких німецьких журналістів, а Міністерство закордонних справ України охарактеризувало ці висловлювання як "інсинуації неназваних джерел". Проте Європейський Союз та Сполучені Штати повинні бути уважними до ситуації.
Ситуація, що склалася в останні роки, а також відповідь ключових геополітичних акторів, ставлять під сумнів саму основу режиму нерозповсюдження ядерної зброї. Ідеться не лише про важливу для українців тему Будапештського меморандуму. По-перше, Китай, активно обговорюючи питання ядерного стримування, насправді збільшує свою кількість ядерних боєголовок. По-друге, Росія, яка отримала частину свого ядерного арсеналу завдяки відмові України від ядерної зброї, не тільки розпочала війну проти України, а й систематично вдається до ядерного шантажу.
Усе це веде до того, що численні країни, які раніше залежали від захисту ядерних держав, почали усвідомлювати: для забезпечення власної безпеки необхідно мати власний ядерний арсенал, оскільки альтернативи в сучасному світі немає.
"Внаслідок подій, що сталися в Україні, всі попередні аргументи проти здобуття ядерної зброї країнами більше не мають ваги. Ті, хто раніше мав сумніви, тепер безумовно налаштовані на те, щоб забезпечити собі ядерний арсенал. Хоча про це ніхто не буде відкрито повідомляти, зусилля в цьому напрямку вже, ймовірно, прикладаються. Залишається лише питання, наскільки зможуть реалізувати свої плани та яка буде динаміка цього процесу", - зазначив військовий експерт Олексій Копитько.
Більше того, ті держави, які, на відміну від України, дійсно мають намір створити власний ядерний арсенал, можуть отримати його від… Росії. Іноді з цієї країни звучать пропозиції, що Росія повинна передати ядерну зброю своїм союзникам.
"Контрольоване поширення ядерної зброї виступає як унікальний важіль впливу для Кремля, в той час як Захід залишає його поза увагою. Одна з форм прояву БРІКС - це об'єднання країн, які не належать до Заходу, що мають або прагнуть отримати ядерну зброю," - зазначає Копитько.
На його думку, найдраматичніше для партнерів України усвідомлення, що у разі, якщо Україна програє, після чого виникне якесь підконтрольне Росії утворення, "воно аж бігом стане номінально ядерним за допомогою Москви".
Малоймовірно, що комусь потрібно глибоко роз'яснювати політичний контекст "ядерних" висловлювань президента України Володимира Зеленського, оскільки вони є логічним продовженням стратегії досягнення перемоги, яку було презентовано як українському народу, так і західним союзникам.
"Україна не збирається відновлювати ядерний статус, але розраховує, що її ядерне роззброєння й тогочасні обіцянки "ядерного клубу" будуть враховані при формуванні нової моделі Євроатлантичної безпеки. Простіше кажучи, будуть надані реальні, а не ефемерні, як сталося по факту з ядерним роззброєнням, гарантії безпеки, зокрема, через приєднання України до НАТО", - зазначає дипломат, колишній посол України в США Валерій Чалий.
"Попри російську агресію, що триває, Україна продовжує дотримуватись положень Договору про нерозповсюдження ядерної зброї і залишатися відповідальною учасницею міжнародного режиму ядерного нерозповсюдження. На відміну від Росії, Україна виконує взяті на себе зобов'язання та розраховує на їх виконання іншими відповідальними міжнародними акторами", - додає речник МЗС України Георгій Тихий.
Згідно з висловлюваннями військового аналітика Михайла Жирохова, ядерна зброя для західних країн є своєрідним індикатором. Україна, в свою чергу, ставить перед Заходом два варіанти: або інтеграція в НАТО, або ж альтернатива у вигляді розробки власної ядерної арсеналу. При цьому, перший варіант є практично здійсненним, тоді як другий залишається лише на рівні теорії.
"Зрозуміло, що виготовити ядерну зброю всього за кілька тижнів, як стверджує Рьопке (аналітик BILD, - УНІАН), є абсолютно нереальним. Навіть при наявності атомних електростанцій, відповідного обладнання та кваліфікованих фахівців, процес не може відбуватися настільки швидко", - підкреслює Жирохов.
За словами завідувача відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексія Їжака, свого часу Україна мала приблизно 100 кг високозбагаченого урану для досліджень і, теоретично, могла використати цей матеріал для створення бомби, проте, ще за президентства зрадника і втікача в РФ Віктора Януковича, відмовилась від цього запасу в обмін на політичні амбіції потиснути руку тодішньому президенту США Бараку Обамі.
"Загалом, питання наявності чи відсутності ядерної зброї є частиною політичної філософії. Більшість держав у світі вирішили відмовитися від ядерного арсеналу, сподіваючись на цивілізовану поведінку тих країн, які вже мають ядерну зброю. Однак, якщо в контексті України ці гарантії не дотримуються, а ядерна держава (Росія) здійснює агресію та робить загрози використання ядерної зброї, виникає питання про можливе відновлення ядерного потенціалу. Слід зазначити, що в сучасному світі це завдання не є надто складним. Проте, я сумніваюсь, що в Україні є політики, які прагнуть до володіння ядерною зброєю. Наша мета - приєднатися до НАТО як країна без ядерного арсеналу та отримати гарантії, які б відповідали ядерним."
Проблема відновлення ядерного потенціалу виходить за межі лише міжнародних зобов’язань України, технічних можливостей (можна припустити, що вони є) та наявності фахівців у цій галузі. Важливо також враховувати час, необхідний для розробки дальнобійних ракет і систем їх запуску, а головне – фінансові ресурси для підтримки всіх цих компонентів у належному стані.
Як повідомляють фахівці Defense Express, які вивчили ядерний потенціал Франції, країна має 240 бойових зарядів TN75 з потужністю 110 кт і TNO потужністю 100 кт, які розміщені на балістичних ракетах M51. Ці ракети оснащені роздільними бойовими частинами з 6-10 блоками, а їхні носії - чотири атомні підводні човни класу Le Triomphant. Крім того, Франція володіє 50 боєголовками TNA потужністю від 100 до 300 кт, які встановлені на ракетах ASMP-A, що запускаються з винищувачів Dassault Rafale. За даними експертів, Париж витрачає 14% свого оборонного бюджету на ядерну програму. У 2024 році загальний оборонний бюджет становитиме 47,2 мільярда євро, з яких 6,6 мільярда євро передбачено для "ядерного стримування". Окрім цього, фахівці виділяють додаткові витрати: 5 мільярдів євро на розробку міжконтинентальних балістичних ракет М51 та ще 3 мільярди євро на їхнє замовлення.
Отже, навіть при найпростішому підрахунку, враховуючи довоєнний бюджет України, подібний "пакет" обійдеться Києву приблизно в 17% усіх бюджетних видатків (за курсом 2021 року це становить понад 39 мільярдів євро).
"Ця сума вдвічі перевищує виділені кошти для всіх Збройних сил України, або ж у шість разів більша в порівнянні з бюджетом на придбання, ремонти та модернізацію всього озброєння", - зазначено в аналізі, проведеному Defense Express.
Окрім всього, зараз доволі цікаво спостерігати не лише за реакцією Заходу на "ядерні" заяви України, але й бачити реакцію Росії. Там "червоні лінії" і щодо НАТО, і щодо ідеї поновлення Україною арсеналу ядерної зброї вже обговорюються на всі боки. І, може статись, що в Кремлі навіть придумають якусь "провокацію", щоб звинуватити в ній Київ.
Варто пам'ятати, що відбувається таке вже не вперше. Спочатку навесні 2022 року росіяни не змогли переконати світ у тому, що українські вчені начебто проводили в зоні Чорнобильської АЕС експерименти з виготовлення "брудної бомби". Тема, як то кажуть, не зайшла. Тому восени 2022 року Росія здійснила другу спробу переконати Захід в неадекватності України, яка, мовляв, вже готується "брудну бомбу" використати. Знову не вдалося.
Влітку 2024 року, на тлі успіхів України в Курській області РФ, російські пропагандисти знову почали свою заїжджену брехню: мовляв, Україна нібито вже завезла боєголовки до Жовтих Вод і готує вибух "брудної бомби", паралельно намагаючись атакувати Курську та Запорізьку АЕС.
Безумна російська пропаганда та відверті вигадки про нібито наміри України використовувати "брудні бомби" або атакувати атомні станції стали звичним явищем для українців. І, можливо, саме тому Україна є однією з небагатьох країн, яка вже не відчуває страху перед можливим ядерним ударом. Нажаль, у світі все ще існують ілюзії, що з Росією, яка постійно погрожує ядерною зброєю, можна знайти спільну мову.
