Зведення укріплень на кордоні стало більш зручним: спікер Державної прикордонної служби України Андрій Демченко розповів про результати операції Збройних сил України на Курщині та про ситуацію щодо втечі тих, хто ухиляється від призову.

Протягом останніх двох тижнів російські війська активізували свої зусилля, намагаючись відтиснути українські оборонні сили в Курській області до державного кордону. У матеріалі OBOZ.UA речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко розповідає про вплив західної допомоги на зміцнення наших позицій, міцність оборонних рубежів та багато інших важливих аспектів.

Будувати укріплення по лінії кордону стало легше

Яка тепер обстановка на межі з Росією?

Країна, що веде агресію, щоденно обстрілює Чернігівську, Сумську та Харківську області. На сьогоднішній день найбільше атак зафіксовано саме на Сумщині. У цьому регіоні противник активно використовує авіацію для завдання ударів. Проте, в цілому, переважна частина обстрілів здійснюється з використанням артилерії та дронів.

На Сумщині, вздовж кордону, агресор цілеспрямовано обстрілює населені пункти, не роблячи різниці між мирними жителями та військовими. Росія насправді лише підтверджує своє становище як країни-терориста.

Яка ситуація зараз на нашому кордоні з Білоруссю?

- За останній період обстановка там не зазнавала жодних змін. Ми повністю контролюємо весь кордон із Білоруссю, від Волині до Чернігівщини. Продовжуємо нарощувати по лінії кордону наші можливості в інженерному, фортифікаційному відношенні - щоб не допустити проїзду техніки, якщо будуть якісь моменти і ситуація зміниться. Але за тим, що відбувається по той бік, углиб території Білорусі, активно стежать підрозділи розвідки: для того, щоб розуміти, наскільки ситуація може змінюватися.

Чому на кордоні не ведеться будівництво оборонних укріплень? Адже агресор зумів звести так звану лінію Суровікіна в Запорізькій області, що суттєво ускладнило наш контрнаступ у 2023 році. І ця лінія була збудована практично під носом українських Сил оборони. Що заважає нам створити подібні укріплення на лінії зіткнення?

До 24 лютого 2024 року питання оборонно-фортифікаційних споруд, скажімо так, не входило до компетенції Державної прикордонної служби. Наша діяльність зосереджувалася на інженерному облаштуванні кордону, що включало створення протитранспортних ровів, загороджень, контрольних смуг та систем відеоспостереження.

До 24 лютого охорона кордону - це було припинення незаконного переходу кордону, імпорту товарів, патрулювання кордону прикордонними нарядами, окремими групами реагування. Оборона - це зовсім інша ситуація. Щодо оборонно-фортифікаційних споруд - це питання більше можуть прояснити Збройні сили України та органи місцевої влади.

Кожен елемент держави виконує свою важливу роль. Прикордонники відповідають за охорону кордонів країни. Оборона держави покладається на Збройні сили. Однак варто підкреслити, що саме прикордонники першими вступили в бій на всій довжині кордону. Першим загиблим серед військових Сил оборони України на початку повномасштабної війни став прикордонник у Луганській області. Сьогодні прикордонні підрозділи є невід'ємною частиною оборонних сил України, які, разом із іншими українськими воїнами, ведуть боротьбу на передовій та в інших складних районах.

Звертаючись до питання створення укріплень вздовж кордону з Росією, варто зазначити, що до завершення активних бойових дій будівництво фортифікаційних споруд безпосередньо на лінії кордону є неможливим. Будь-яка інженерна команда, що намагається працювати в цій зоні, піддається обстрілам з боку противника.

Проте наразі, з моменту, коли українські оборонні сили перетнули межі Курської області, виникла специфічна "зона безпеки". Це сприяло значному полегшенню процесу спорудження укріплень безпосередньо на кордоні.

Кількість військовозобов'язаних чоловіків серед біженців зменшилася на 20%.

- Якою зараз є ситуація з біженцями - із виїздом з України за кордон жінок з дітьми. Які тенденції?

Якщо розглянути обставини з 24 лютого 2022 року, можна помітити, що зараз ситуація з перетином кордону суттєво змінилася. На початку повномасштабної війни спостерігався масовий виїзд з України, коли країну залишали в основному жінки, діти, літні люди та іноземні громадяни. Проте сьогодні більшість тих, хто бажав виїхати, вже покинули країну, і тепер багато з них повертаються назад.

Якщо розглянути 2023 рік та перші дев’ять місяців цього року, то можна помітити, що не існує вираженої тенденції ані до виїзду з України, ані до в'їзду в країну. Насправді, потік пасажирів приблизно зрівноважений, складаючи 50 на 50, при цьому 85% з них — це українці.

Варто підкреслити, що для жінок, які займають певні посади в державному секторі, можуть існувати обмеження на виїзд. Це стосується, зокрема, народних депутатів, очільників міністерств, різних відомств та інших високопрофесійних посадовців у державних органах. Вони мають можливість покидати країну лише в рамках службових поїздок.

Яка ситуація з виїздом військовозобов’язаних чоловіків за кордон?

Незаконні спроби перетнути кордон продовжуються, і щодня ми затримуємо порушників. Найбільше затримань спостерігалося в перші місяці запровадження воєнного стану, проте з часом ця тенденція почала знижуватися. Погодні умови значно впливають на ці спроби: у сприятливу погоду, наприклад, навесні чи влітку, число порушників зростає, тоді як із настанням холодів, дощів і снігопадів – зменшується.

Протягом останніх кількох місяців спостерігається зниження активності. Наприклад, якщо порівняти серпень-вересень із липнем, коли зафіксовано максимальну кількість спроб незаконного перетворення кордону, можна відзначити зниження кількості порушників на 20%.

Яка середня кількість таких порушників за місяць?

Це конфіденційні дані.

Зимою, коли ріки покриті льодом, напевно, легше перетнути кордон, ніж перепливти його. Якщо мені не зраджує пам'ять, Остап Бендер намагався потрапити до Румунії саме в цю холодну пору року.

Чому, на вашу думку, ці річки покриваються льодом? Тиса — це гірська річка, яка зазвичай не замерзає. Можливо, на деяких ділянках можна побачити незначні замерзання, але це створює ще більшу небезпеку для людей. Дністер також не відзначається сильним замерзанням.

Використання фальшивих документів стало менш поширеним.

- У яких місцях українські військовозобов'язані найчастіше намагаються незаконно перейти кордон?

- Більшість порушників намагається пройти "зеленою" ділянкою кордону, далі від пунктів пропуску. Якщо брати відрізки кордонів, то й раніше, і зараз найбільше таких спроб на кордоні з Румунією та Молдовою. На інших ділянках: Угорщина, Словаччина, Польща - таких випадків набагато менше, ніж на попередніх двох. Утім тут слід розуміти, що кордон із Молдовою та Румунією має набагато більшу протяжність, ніж три інші напрямки.

Але спроби незаконного перетину кордону фіксуються й у пунктах пропуску. Там намагаються використати підроблені документи чи фальсифікувати умови виїзду. Наприклад, коли чоловіки фіктивно, за гроші, одружуються з жінками, які мають інвалідність. Або, знову ж таки, підробка документів. Особливо це стосується військово-облікових документів, документів про інвалідність, документів про те, що чоловік - багатодітний батько.

В даний час спостерігається зниження випадків використання фальшивих документів. Прикордонники отримали доступ до системи "Оберіг", а з травня для чоловіків обов'язковим є наявність військового облікового документа для перетину кордону.

Яка кількість українців, які мають право на це, щомісяця перетинає кордон?

- Ось візьмемо останні місяці. Серпень. Загалом перетин кордону на в'їзд та на виїзд був на рівні 4 мільйонів осіб. Але це літній період, там завжди більше. У вересні кількість перетинів кордону була вже на рівні 3 мільйонів людей. Загалом травень, червень - це збільшення пасажиропотоку на виїзд з України, з липня переважає в'їзд.

- З листопада набувають чинності зміни під час в'їзду до ЄС - сканування особи, відбитків пальців, запрацює автоматизована система EES. Наскільки ці зміни полегшать чи ускладнять нашим громадянам процес перетину кордону?

У зв'язку з новими вимогами для перетину кордонів у Європейському Союзі, які передбачають, зокрема, збирання біометричних даних у пунктах пропуску, Міністерство закордонних справ України повідомило, що ці зміни не повинні суттєво вплинути на тривалість контрольних процедур. Крім того, події, що відбуватимуться в ЄС, не матимуть жодного впливу на контрольні процеси в українських пунктах пропуску.