З України та Ізраїлю до впливу на союзників і опонентів США: радикальна геополітична стратегія Трампа для другого терміну - FT

Він планує примусити Путіна до переговорів, проте вважає, що вся відповідальність за виконання умов повинна лягти на плечі Європи.

Екс-президент США та претендент на президентське крісло на виборах, що відбудуться вже наступного тижня, Дональд Трамп має амбітний план для своєї другої каденції. Його глобальна політична програма охоплює широкий спектр питань, включаючи ситуацію в Україні та на Близькому Сході, а також стратегії тиску на союзників і противників Америки. Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на інформацію від близьких до Трампа осіб, його радників та можливих співробітників.

Прихильники Трампа стверджують, що у разі його повернення до президентства, він діяти суттєво швидко, щоб зупинити конфлікти в Україні та на Близькому Сході. Він також має намір загрожувати союзникам підвищенням мит, щоб змусити їх збільшити витрати на оборону та відрегулювати торговельні відносини, а також продовжити тиск на Китай.

Амбіційна ініціатива під назвою "Америка передусім" представляє собою програму, в рамках якої як союзників, так і опонентів будуть оцінювати за єдиним, простим критерієм: позитивним балансом двосторонньої торгівлі зі Сполученими Штатами.

Суперники Трампа стверджують, що більшість його стратегії є гордовитою і непродуманою. За словами багатьох впливових економістів, цей план демонструє економічну некомпетентність. Проте всі погоджуються, що акцент на особистих інтересах під час першого терміну Трампа вплинув не лише на республіканців, а й на демократів у питанні міжнародної ролі США.

Два ключові питання, на які Трамп звертає особливу увагу, це конфлікт в Україні та ситуація на Близькому Сході. Як зазначає один з його давніх радників, у випадку з Україною його стратегія може полягати в переосмисленні невдалих Мінських угод, укладених у 2014 та 2015 роках. Ці угоди передбачали збереження територіальної цілісності України при створенні автономних зон, однак їхні умови так і не були втілені в життя.

Цього разу, каже співрозмовник видання, будуть механізми примусу з наслідками за порушення угоди. Проте над його виконанням мають працювати європейські війська, а не сили НАТО чи миротворці ООН, стверджує він.

"Є дві речі, на яких Америка наполягатиме. У нас не буде ні чоловіків, ні жінок у механізмі примусу. Ми не платимо за це. Хай Європа за це розплачується", - каже він.

В Україні уже неодноразово заявляли, що врегулювання без жорстких гарантій безпеки для України буде рівносильним капітуляції та лише дасть час Путіну для переозброєння та підготовки до нового нападу, а також може бути сигналом слабкості всьому світу. Це також може призвести до розколу Європи, адже члени НАТО можуть розійтися в думках щодо того, як реагувати, якщо Америка вмиє руки.

Прихильники Трампа переконані, що Україна не зможе виграти війну, тому вважають, що наполегливість у досягненні мирного рішення є етично виправданою.

"Ми фактично заморожуємо конфлікт: Україна не відмовляється від жодної частини своїх територій і не знімає своїх претензій. Ми ведемо переговори з усвідомленням, що остаточна угода, ймовірно, не буде досягнута, поки Путін залишається при владі," — зазначає Фред Флейтц, колишній аналітик ЦРУ, який працював в адміністрації Трампа.

Проте цей підхід не має одностайної підтримки в межах Республіканської партії, яка розділена на три фракції. Дві з цих фракцій поділяють спільне бачення щодо ролі України в Європі.

Зокрема, ті, хто підтримує більш жорсткий підхід до Китаю, вважають, що така угода може надати додаткову впевненість Пекіну. Проте більшість населення зовсім не прагне до конфлікту з Китаєм.

Щодо способів, як спонукати Владіміра Путіна до діалогу, висловлюється думка, що Трамп може застосувати тактику економічного тиску, зокрема шляхом зниження цін на нафту та газ, що призведе до серйозних проблем в російській економіці.

"Президент прекрасно усвідомлює механізми впливу, і у нас є значні економічні інструменти, які можуть вплинути на Росію. Ви постачаєте світу доступнішу та екологічнішу американську нафту і газ, що сприяє зниженню цін," - зазначає кандидат у віцепрезиденти Джей Ді Венс.

Саудівська Аравія, яка була партнером Трампа в його першому президентському терміні, навряд чи підтримає цей крок. Тим не менш, близькі до Трампа особи стверджують, що це рішення матиме значний економічний вплив на Путіна. Вони представляють угоди, укладені між Ізраїлем і Об'єднаними Арабськими Еміратами, Бахрейном, Марокко та Суданом під час першого терміну Трампа, як свідчення його зусиль у сфері миру.

Трамп також дав зрозуміти, що буде ще більш відданим підтримці Ізраїлю, ніж президент Джо Байден. Однак, незважаючи на те, що прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху, безумовно, сподівається на перемогу Трампа, їхні стосунки можуть бути нестабільними. Джерела, близькі до Трампа, стверджують, що він не уникне тиску на Нетаньяху, якщо вважатиме, що настав час для укладення угоди.

Один з можливих варіантів розвитку подій полягає в тому, що Трамп може запросити Нетаньяху до Вашингтона з метою досягнення угоди про припинення вогню, що, в свою чергу, призведе до повернення заручників, викрадених ХАМАС. Він також може запропонувати ізраїльській стороні мирну угоду. Проте, реакція Нетаньяху на таку пропозицію залишається невизначеною. Тим часом, експерти зазначають, що Трамп має намір повернутися до концепції великої угоди між Ізраїлем і Саудівською Аравією, що може стати основою для стабільного миру в регіоні.

Трамп також планує посилити тиск на Іран, аби довести його до банкрутства, але незважаючи на всю агресивну репутацію Трампа щодо Тегерана, незрозуміло, як він ставиться до можливого прямого протистояння.

"Загалом він відчуває величезну огиду до конфлікту", -- стверджує високопоставлений європейський дипломат у Вашингтоні.

Ще однією суттєвою темою є розбіжності всередині Республіканської партії щодо стосунків із Китаєм. Деякі члени партії підтримують ідею нової холодної війни з Пекіном, тоді як інші виступають за використання економічних інструментів та укладення угод з китайським урядом.

Цей період є неспокійним для Тайваню, оскільки Трамп відкрито дав зрозуміти, що очікує від нього збільшення витрат на оборону.

"Витрати зросли в порівнянні з кількома роками раніше, але необхідно ще більше зусиль," - зазначає Хайно Клінк, колишній високопоставлений чиновник Пентагону за часів першого терміну президенства Трампа.

За словами Клінка, союзники з Південно-Східної Азії можуть очікувати підтримки США у питаннях регіональної безпеки, але ця допомога буде відрізнятися від попередніх часів.

Трамп навіть підкреслив, що Тайваню не слід очікувати, що США вступлять у конфлікт, якщо Пекін вирішить атакувати. Проте його прихильники вважають, що він, в кінцевому підсумку, буде намагатися досягти максимальної стриманості, щоб запобігти китайській агресії проти Тайваню.

Зрештою, міжнародна спільнота вважає, що хаос і непослідовність у команді Трампа можуть перешкоджати реалізації його амбітних планів, як це вже сталося під час його першого терміну. Водночас прихильники кандидата підкреслюють, що "Трамп розуміє обмеженість свого часу, адже у нього лише чотири роки, тому він змушений буде вжити рішучих заходів".