Як у Берліні відбувся марш росіян на підтримку миру та проти війни
Антивоєнний марш, який відбувся в Берліні в неділю, 17 листопада, став першим масштабним заходом росіян за межами країни. Раніше акції протесту, що проходили в європейських містах з початку російського вторгнення, зазвичай обмежувалися невеликими пікетами та мітингами. Цього разу організатори оголосили про проведення ходи через центр німецької столиці, заявивши про участь трьох тисяч людей. Однак поліція оцінила кількість присутніх приблизно в 2000 осіб. Представниця Free Russia Foundation, що допомагала в організації маршу, в інтерв'ю DW зазначила, що, за її оцінками, в акції взяли участь "принаймні" 3000 осіб.
Організатори маршу підкреслювали значущість масової демонстрації напередодні події. Російський опозиційний політик Ілля Яшин зазначив, що три основні вимоги акції є логічним продовженням цього заклику. Виведення російських військ з території України, суд над Путіним і звільнення політичних в'язнів у Росії – ці символічні вимоги повинні об'єднувати учасників маршу, не викликаючи жодних суперечок.
Читайте також: Шольц: Погляди Путіна щодо війни в Україні залишаються незмінними.
Єдиною напругою залишалися символи, з якими люди прагнули пройти через Берлін. Перед початком маршу в повітрі майоріли як українські, так і російські прапори, поряд з кольорами різних громадських рухів та політичних партій. Деякі учасники закликали прибрати російський прапор, але серйозних конфліктів уникнули. Проте на початку ходи триколори з натовпу зникли. Один молодий чоловік розповів DW, що його прапор забрав один із організаторів без жодних пояснень. Водночас організатори під час бесіди з DW спростували ці звинувачення, але не змогли пояснити, куди поділися прапори.
В очікуванні початку ходи присутні активно спілкувалися одне з одним, періодично були чутні радісні крики знайомих, що зустрічалися, теми розмови залишалися приблизно однаковими - обговорювали долю режиму в Росії, скільки ще триватиме війна, і чи є надія повернутися додому. Увагу журналістів привертали суперечки, що спалахували в натовпі, хто винен у війні - росіяни чи Путін, але серйозних конфліктів вдавалося уникнути.
Марш розпочався о 14:20, а його першу колону сформували Ілля Яшин, Володимир Кара-Мурза та Юлія Навальна, які є ініціаторами акції. Коли колона досягла Потсдамерплатц, учасники вигукували гасла "Ні війні" та "Росія буде вільною". Хода швидко розтягнулася на півтори сотні метрів і була розділена на три секції, які супроводжувалися автомобілями з гучномовцями.
Також зверніть увагу: Трюдо висловив свою підтримку рішенню Шольца спілкуватися з Путіним.
В одній з колон на заході було видно транспарант із закликом до посилення постачання зброї для України. Молоді активісти під чорно-червоними прапорами поділилися з DW, що представляють анархістський рух і змушені були залишити Росію. "Ми виступаємо на підтримку наших товаришів, які воюють на стороні України або перебувають у російських тюрмах. Ми хочемо заявити про свою присутність тут, щоб продемонструвати, що протидія Путіну виходить не лише від ліберальної опозиції", - зазначив один з представників колони.
Третя колона несла транспарант "Свободу політв'язням, ні диктатурі", над нею розвивалися антивоєнні біло-синьо-білі прапори та зв'язані повітряні кульки в українських кольорах.
Неподалік група з кількох осіб тримала плакат із написом "Ні Путіну і капіталізму", а поруч майоріли два ЛГБТ-прапори. Незважаючи на різноманітність учасників акції, їх єдиним спільним гаслом стало "Ні війні". Цю фразу також доповнювали вигуки на кшталт "Хочу додому" та "Кохання сильніше за страх". "Ми всі різні, але нас об'єднує спільна мета - ми проти злочинної політики Путіна та війни, яку він розв'язав", - виголосила у мегафон колишня депутатка міської ради Ольга Галкіна під час однієї з зупинок.
Юлія Навальна звернулася до учасників ходи, забравшись на стіл. "Я вперше виступаю на столі, але якщо потрібно залізти на стіл, щоб сказати, що Путін - вбивця, я залізу на стіл і скажу: "Путін - вбивця!", - прокричала вона, після чого подякувала присутнім за пам'ять про її чоловіка Олексія Навального.
Читайте також: "Шольц як канцлер миру": німецькі медіа про телефонну розмову з Путіним.
Володимир Кара-Мурза у своїй промові згадав про ще одного убитого російського опозиційного лідера - Бориса Нємцова: "Одним з улюблених гасел Бориса Юхимовича Нємцова було "геть від влади чекістів". Натовп з радістю підхопив це заклик. Далі Кара-Мурза порівняв цей марш з "демонстрацією семи" дисидентів на Червоній площі, яка відбулася 25 серпня 1968 року проти введення радянських танків у Прагу. За словами Кара-Мурзи, тоді празькі газети стверджували, що у них є "сім причин більше ніколи не ненавидіти росіян". "А сьогодні у вільному світі є тисячі і тисячі причин для цього," - підсумував він свою промову.
Практично через дві години ходи учасники колони досягли будівлі російського посольства на Унтер-ден-Лінден, де організатори висловили вдячність усім присутнім, після чого мітинг завершився коротким виступом гурту "Каста", який знімав там свій кліп. Біля посольства на учасників акції чекали кілька українських активістів з плакатом "It is not just Putin's war" (Це не лише війна Путіна. - Ред.), які вигукували "Russia is a terrorist state" (Росія - терористична держава. - Ред.). Напередодні акції посол України в Німеччині Олексій Макєєв виступив із критикою, назвавши марш "прогулянкою, позбавленою гідності та наслідків". Він зазначив, що "цільовою аудиторією" події були не росіяни, а німецькі ЗМІ та політики. "Це ніколи не було лише війною Путіна", - підкреслив Макєєв.