Наступ Російської Федерації. Аналітичний погляд українських фахівців на фронтову ситуацію.
Не зважаючи на втрати, Росія продовжує свою військову агресію в Україні. Яка ж насправді ситуація на фронті і які можливі сценарії розвитку подій? DW звернулася до українських фахівців для отримання їхньої оцінки.
"Фронт на півдні Донецької області зазнає значних змін. У регіональному контексті повідомляється про втрати від двох до п’яти кілометрів щоденно. За таких темпів Росії знадобиться ще близько шести місяців, щоб дістатися до Дніпропетровської області", - написав кореспондент німецького видання Bild Юліан Репке у своєму акаунті на Х. Він також зазначив, що протягом останніх трьох днів армія РФ змогла захопити вісім населених пунктів у Донецькій області: Богоявленка, Катеринівка, Ізмайлівка, Олександропіль, Гірник, Селидове, Шахтарське та Вишневе.
Офіційні підтвердження слів Репке від Генерального штабу Збройних сил України досі не надходили. Згідно з даними українського аналітичного проєкту Deepstate, на 29 жовтня більшість населених пунктів, які згадував кореспондент Bild, знаходяться в сірій зоні або частково під окупацією. Повністю під контролем окупантів залишається лише Гірник. Проте варто зазначити, що після захоплення Авдіївки в лютому та Вугледару на початку жовтня Російська Федерація продовжує просуватися вглиб України. Як підрахував інформаційний проект UA War Infographics, за серпень і вересень цього року РФ захопила 351 та 468 квадратних кілометрів української території відповідно, що в 5,5 разів перевищує показники за весь 2023 рік. За перші дев'ять місяців 2024 року окупанти захопили 1559 квадратних кілометрів.
На сьогоднішній день найскладніша ситуація спостерігається навколо Селидового в Донецькій області, особливо після входження російських військ до Вишневого, пояснює генерал-лейтенант Ігор Романенко, колишній заступник начальника генерального штабу ЗСУ. "Окупанти фактично перекрили логістичні маршрути з півдня, що суттєво ускладнило можливості постачання для захисників, які перебувають безпосередньо в Селидовому. У зв'язку з цим необхідно організувати відступ наших військ та провести ар'єргардні бої, щоб забезпечити прикриття відходу основних підрозділів", - зазначає він.
Також, як зазначив Романенко, між окупованим Гірником та Курахівкою виникла так звана "кишеня", що робить виведення українських підрозділів лише питанням часу. Ситуація у селі Богоявленка, яке стало наступним оборонним рубежем після захоплення Вугледара, також є складною, підкреслює військовий. "Однак цей рубіж не витримає довго. Російські війська будуть просуватися далі на Курахове з півдня та півночі. Це означає, що Курахове стане наступною ключовою метою для росіян, що відкриє їм шлях до Покровська", - додає Романенко.
На даний момент Російська Федерація продовжує просування на Куп'янському напрямку в Харківській області, де вдалося розділити українські сили на дві частини — від села Піщане до річки Оскіл. У Запорізькому регіоні спостерігається тактичне просування в районі Времівського виступу, що знаходиться на межі Донецької та Запорізької областей, а також поблизу Оріхова. Українські оборонні сили активно діють на Курщині. "Там Росія зосередила 50-тисячне угрупування, що дозволило їй розпочати контрнаступальні дії від села Снагость. Підсилення російських сил за рахунок північнокорейських військових може призвести до ускладнення ситуації", — зазначив Романенко.
Проте, опитані експерти DW не вважають, що ситуація є критичною для Сил оборони України. "Фронт не руйнується. Репке раз на місяць стверджує, що фронт обвалюється. Існує об'єктивна реальність на передовій, яка показує, що російські війська дійсно здійснюють тиск, але при цьому зазнають значних втрат", - зазначає у бесіді з DW директор міжнародних програм київського "Центру армії, конверсії та роззброєння" Михайло Самусь.
Олександр Коваленко, військово-політичний аналітик з групи "Інформаційний спротив" та експерт Українського центру дослідження проблем безпеки імені Дмитра Тимчука, підкреслює, що жоден з оперативно-тактичних рубежів не був прорваний російськими військами. "Покровськ є найближчим критичним рубежем на оперативно-тактичному рівні. Якщо це місто буде захоплене, це створить серйозні проблеми на оперативному рівні. Це відкриє росіянам можливості для просування як у глибину Донецької області, так і в бік Дніпропетровщини. РФ може запустити одночасні наступальні дії в обох напрямках, щоб відволікти більше наших ресурсів," - зазначив він у інтерв'ю DW.
Також зверніть увагу на: Генеральний штаб щодо Покровського напрямку: Ситуація складна, але залишається під контролем.
Україні дуже складно тримати оборону, у той час як з боку міжнародних партнерів не відбувається постачання усього необхідного озброєння, наголошує Коваленко. "Росіяни користуються тим, що інтенсивність постачання номенклатури матеріально-технічного забезпечення від наших партнерів у порівнянні з 2023 та 2022 роками значно знизилась", - каже він. На думку Коваленка, причина цього політична. "Вибори у США безпосередньо впливають на ситуацію в зоні бойових дій в Україні. Так само, як це відбувалося, коли в Конгресі через внутрішньополітичні баталії між республіканцями та демократами, пів року була заморожена допомога Україні. Внаслідок цього росіяни мали більш ефективні просування під час авдіївського наступу", - нагадує експерт. Тому є ймовірність, що Росія скористається виборами в США, щоб до січня 2025 року інтенсифікувати бойові дії.
Пропонуємо ознайомитися з: Вибори в США - 2024: як зміниться військова допомога Україні в майбутньому?
Подібну думку висловлює і Самусь: "Період до 20 січня, коли відбудеться інавгурація нового президента США, стане найтурбулентнішим і, можливо, найскладнішим етапом у цій війні". Він також зазначає, що нерішучість партнерів щодо надання дозволу на удари західною зброєю по території Росії є ще одним чинником, який сприяє просуванню російських військ. "Росіянам буде важко наступати в Донбасі, якщо знищити військову інфраструктуру на глибині 300 кілометрів у Росії. Це включає командні пункти, склади боєприпасів, логістичні вузли, скупчення особового складу, аеродроми, сили протиповітряної оборони та пускові установки "Іскандерів". Протягом року ми постійно говоримо про необхідність дозволу на удари вглиб території РФ, і саме в цей період Росія активно наступає. Це не випадковість. Росія використовує невизначеність наших союзників для свого просування", - підкреслює Самусь.
Однак сама Російська Федерація стикається з проблемами ресурсного виснаження та відчуває дефіцит техніки, як вважають експерти. Вони підкреслюють, що наразі Росії вдається компенсувати бойові втрати за рахунок мобілізації нових призовників. Проте Україні не слід чекати, поки в РФ закінчаться ресурси для ведення війни, а необхідно активно зміцнювати власні потужності, переконаний Романенко. "Україні слід зосередитися на мобілізаційних заходах, розвивати оборонно-промисловий комплекс і тісно співпрацювати зі своїми союзниками для отримання озброєння. Важливо також знизити вік мобілізації. Це створить можливості для зупинки просування Росії, і в найкращому випадку, до кінця року", - зазначив він.
Одночасно Самусь наголошує, що основним фактором є отримання дозволу від союзників на проведення атак вглиб Росії і постачання військової техніки. "Усе залежить не від мобілізаційних заходів, а від реальних бойових можливостей. Крилаті ракети не зникнуть самі по собі, їх можна зупинити лише за допомогою потужної зброї, наприклад, винищувачів F-16, які оснащені ракетами AMRAAM," - зазначає він.
